18 лютого 2020 року Міністерство освіти та Міністерство науки і техніки спільно оприлюднили повідомлення про реформу китайської системи академічного оцінювання.
Основа реформи полягає у тому, що в системі академічного оцінювання Китаю пропонується не використовувати в якості ключових такі показники, як кількість статей, опублікованих в міжнародних індексованих журналах, особливо тих, що входять до Індексу наукового цитування (Science Citation Index – SCI) або Індексу цитування соціальних наук (SSCI), а також рівень цитування статей в суміжних журналах.
Це означає, що статті SCI, цитування наукових статей та інші відповідні показники не повинні прийматися до уваги при вимірюванні рівня інновацій чи інноваційних досліджень. Вони також не повинні бути обов’язковими для університетів чи науково-дослідних інститутів при призначенні докторських ступенів, наймі нових науковців, впливати на кар’єрне зростання молодих дослідників, визначення бонусів для вчених, фінансування наукових досліджень та враховуватись при присудженні академічних відзнак.
Крім того, університетам забороняється встановлювати будь-які кількісні цілі для окремих дослідників щодо публікації наукових праць або цитування їх робіт.
Ще важливішим є те, що кількість робіт SCI, ранжування основних наукових або інших пов’язаних з ними показників більше не буде використовуватися для оцінювання рівня чи репутації окремих дослідників, конкретних дисциплін, китайських університетів та науково-дослідних інститутів.
Зазначене рішення призведе до значних змін у китайській системі академічного оцінювання, системі присвоєння наукових ступенів, схемах інституційного оцінювання та особливо оцінюванні навчальних показників дослідників та докторантів.
Наприклад, загалом дослідники та докторанти, особливо з гуманітарних та соціальних наук, докладатимуть менших зусиль для публікації своїх праць в індексованих журналах, таких як журнали SCI чи SSCI, і менше уваги приділять покращенню рівня цитування своїх робіт, а також міжнародного впливу.
Тепер згідно положень реформи, докторанти провідних дослідницьких університетів, а також національних науково-дослідних інститутів можуть здобути докторські ступені без публікації наукових праць.
Вчені звання молодих науковців, навіть тих, хто працює у провідних університетах, можна буде підвищити, не маючи публікацій документів SCI. А кількість наукових праць та цитат може більше не використовуватися як прямий та важливий показник при відборі талантів національного рівня, виконавців національних дослідницьких проектів або при присудженні національних нагород у галузі науки.
Відкидаючи важливість кількості наукових робіт та рівня їх цитування, а також домінуючий вплив цього показника на визначення досліджень, Китай хоче внести фундаментальні зміни у свої системи академічного оцінювання та має на меті створити нові системи оцінювання, які є більш релевантними та чуйними до китайського академічного контексту та китайських проблем.
Згідно із повідомленням, нові системи оцінювання повинні заохочувати дослідників сприяти створенню нації, яка має сильну освіту, науку та технології, а не просто обслуговувати міжнародне співтовариство, міжнародні журнали чи іноземних видавців.
Хоча в оголошенні не згадуються жодні практичні чи оперативні плани чи рекомендації, передбачається, що при новій системі будуть створені та впроваджені більш різноманітні показники оцінювання для різних типів університетів, науково-дослідних інститутів, дисциплін, видів науково-дослідної діяльності (базових, прикладних, розробних чи військових), і до оцінюванні буде залучена і громадськість.
Однак тепер перед Китаєм стоять численні виклики. Найбільшим виявляється те, як розробити нову систему оцінювання, яка дійсно зможе виміряти якість досліджень китайських університетів, науково-дослідних інститутів та окремих дослідників та одночасно буде сумісною із загальновизнаними стандартами та прийнятна для міжнародного академічного співтовариства.
На сьогодні ще не були чітко опрацьовані такі питання, як і хто створить нові системи, в якій мірі вдасться уникнути проблем, визначених у нинішніх системах, потенційних викликів та запитань про те, наскільки вони вплинуть на докторську освіту Китаю, підготовку науковців та вчених, вибір та просування молодих перспективних дослідників, міжнародну репутацію та якість вищої освіти і досліджень Китаю та напрям китайської вищої освіти та досліджень.
Вкрай важко точно передбачити, як результати впровадження цього оголошення вплинуть на систему вищої освіти та рівень наукових досліджень Китаю в майбутньому. Однак вплив на сучасну систему академічного оцінювання Китаю, місії та цілі підготовки та підготовки дослідників та докторантів, докторську освіту, науково-дослідницьку діяльність вчених, статус китайських університетів у головних глобальних рейтингових таблицях та навіть інтернаціоналізацію вищої освіти Китаю і дослідження, ймовірно, будуть значними.
Цілком ймовірно, що кількість наукових робіт, які публікуються китайськими дослідниками в індексованих журналах, значно знизиться, і позиції багатьох китайських університетів в глобальних системах ранжування понизяться .