Латинська Америка: пандемія ще більше загострила проблеми вищої освіти

Відеоконференція Inequalities in Access to Higher Education by Disadvantaged Populations in the Latin American and Caribbean Region in the Context of the COVID-19 Pandemic («Нерівність у доступі до вищої освіти обездолених верств населення країн Латинської Америки та Карибського басейну в контексті пандемії COVID-19») стала внеском регіону у Всесвітній день доступу до вищої освіти (World Access to Higher Education Day –WAHED), який відзначається щорічно 17 листопада.

Директор Міжнародного інституту вищої освіти ЮНЕСКО в Латинській Америці та Карибському басейні Франческо Педро оприлюднив звіт ЮНЕСКО Toward Universal Access in Higher Education («Назустріч загальному доступу до вищої освіти»), висвітлюючи висновки щодо регіону Латинської Америки. Він підкреслив, що саме тут доступ до вищої освіти збільшився найбільше: з 23% у 2000 році до 53% у 2018 році, але між країнами існують величезні відмінності.

Зростає кількість жінок, які отримують вищу освіту – приріст їх охоплення збільшився з 19% у 2000 році до 41 % у 2018 р. Однак набір жінок на наукові, технологічні, інженерно-математичні ступені (STEM) все ще відстає. Наприклад, у Чилі жінки становлять менше чверті всіх студентів STEM.

На жаль,  в даний час зростає: майнова нерівність при вступі –  охоплення становить лише 10%  для молоді з найнижчим доходом і 70% для найбагатших.

Етнічні групи, що знаходяться в неблагополучному положенні, вищу освіту отримують ще на 15% рідше. Наприклад, у Мексиці у 2010 р до університетів були зараховані лише 25% студентів корінних народів віком від 18 до 22 років порівняно з більш як третиною їхніх некорінних однолітків.

Однак у звіті ЮНЕСКО зазначається, що для молоді всіх рівнів доходів доступ збільшився і що половина населення з нижчими доходами збільшила свою частку в загальній кількості студентів ЗВО завдяки стратегіям урядів по збільшенню доступу до вищої освіти нащадків вихідців з Африки та корінного населення. Країни, де нерівність у доступі до ЗВО значно зменшилась – Венесуела, Аргентина та Чилі, (у Чилі завдяки введенню в 2006 році державних позик для студентів).

Деякі країни сприяють доступу до найбільш незахищених верств населення. Конституція Бразилії гарантує безкоштовну освіту відповідно до можливостей особистості. Національний закон від 2012 року гарантує виділення половини всіх університетських місць у своїх 63 федеральних університетах випускникам середніх шкіл. Студенти з низьким рівнем доходу стали отримувати бонуси на вступних іспитах; спеціальні пільги мають нащадків вихідців з Африки та корінне населення.

Ще одним кроком до збільшення диверсифікації вищої освіти є створення Міжкультурних університетів – Universidades Interculturales Латинської Америки, які мають сприяти вирішенню проблеми доступу корінного населення та нащадків вихідців з Африки в таких країнах, як Аргентина, Болівія, Бразилія, Колумбія, Еквадор, Мексика та Нікарагуа.

“Основною проблемою є зменшення кількості студентів, які перебувають у неблагополучному стані та не мають доступу до вищої освіти”, – йдеться у звіті ЮНЕСКО.

Учасники конференції поділилися своїм баченням вирішення проблеми доступу до вищої освіти в регіоні . Прикладом може бути прийняття Бразилією Закону про квоти 2012 р., згідно з яким 50% місць у ЗВО мають бути виділені для випускників державних шкіл та абітурієнтів з бідних сімей та корінних народів.

Пандемія COVID висвітлила проблеми вищої освіти. Крім скороченням бюджетів загострилась технологічна нерівність, оскільки найбідніші не мають засобів піти на дистанційне навчання, саме тому студентам потрібно надавати підтримку, щоб вони могли навчатися самостійно.

Важливим є питання повернення і утримання тих студентів, які кинули навчання через пандемію.

В регіоні Карибського басейну лише близько 15% молоді віком від 18 до 35 років навчаються у ЗВО, це найнижчий показник в Латинській Америці. Крім того, пандемія викликала крах туристичної галузі, і уряди мають менше грошей на фінансування вищої освіти. Це призвело до 50%-го колапсу університетських бюджетів

Близько 40% випускників карибських університетів емігрують до США, тому спостерігається дуже серйозний дефіцит випускників ЗВО через їх незначну кількість і еміграцію.

Джерело інформації