ЗВІТ
по результатам моніторингу ринку освітніх послуг Азії
червень-серпень 2016
Проблеми. Серед проблем, притаманних сектору вищої освіти в азіатському регіоні, можна спостерігати ті, що існували раніше і на даний момент не знайшли свого оптимального вирішення. Почали фігурувати і деякі нові освітні проблеми:
- зіткнення релігійних та освітніх інтересів (Бангладеш);
- проблема працевлаштування дипломованих випускників та безробіття (В’єтнам, Китай);
- недостатність державного інвестування наукових досліджень, негативним наслідком чого є стримування інноваційної та інтелектуальної діяльності;
- зменшення кількості та недобір студентів (Таїланд);
- расизм по відношенню до африканських студентів в Індії також став реальною проблемою, що потребує нагального вирішення.
Тенденції. З-поміж тенденцій у сфері вищої освіти в країнах Азії варто виділити такі:
- країною з найвищим рівнем в рейтингах залишається КНР;
- з’являються нові підтримки науковців, а саме Yidan-премія, яка являється новим аналогом Нобелівської премії в області вищої освіти;
- спостерігається криміналізація діянь, що порушують нормальний справедливий порядок проходження іспитів. Влада встановлює суворі покарання у вигляді позбавлення волі для осіб, що вдаються до нечесних способів та обману на тестуванні.
- серед ВНЗ Азії спостерігається збільшення державного інвестування у сферу вищої освіти разом із зростанням міжнародного визнання, що, в свою чергу, зумовлює зростання позицій азіатських урядів у міжнародній лізі ВО.
Виділяється з-поміж держав азіатського регіону Китайська Народна Республіка. КНР завдяки реформам у сфері освітніх послуг здійснює перехід від радянської адміністративної структури до стилю основних міжнародних дослідницьких університетів. Таким чином, на сьогоднішній день Китай має найбільшу систему вищої освіти у світі, що поступається лише американській системі.
Проте через сповільнення оборотів економічного зростання та збільшення рівня конкуренції на трудовому ринку Китай характеризують наступні тенденції:
- зниження кількості працевлаштованих випускників;
- вік абітурієнтів знижується, через що і відбувається зростання конкуренції на ринку праці;
- частина студентів, після отримання ступеня бакалавра залишається в університеті здобувати вищі ступені, а частина – починає свій бізнес і розробляє старт-апи.
Конкурентне середовище. Новою категорією в системі університетської освіти стали вищі навчальні заклади, що пропонують курси професійної підготовки спеціалістів сфери інформаційних технологій та туризму (Японія).
Деякі країни Азії також пробують нові для них методи. Так, у Сінгапурі планується запуск нових освітніх систем на кшталт популярної німецької та швейцарської систем, суть яких полягає у поєднанні роботи та навчання за спеціальністю.
Офіційна політика. На сьогоднішній день освітянська політика більшості країн азіатського регіону спрямована на реформування сфери вищої освіти. Проте кожна країна найвдаліші нововведення бачить по-своєму.
У Тайвані уряд вносить зміни безпосередньо у навчальні програми. Зокрема коректується історія країни. Влада також націлена на співробітництво з вузами та окремими компаніями з метою реформування навчальної системи.
Політика Індії спрямована на забезпечення університетів більш кваліфікованими кадрами та на підвищення рівня прозорості заміщення посад віце-канцлерів вузів. Загалом індійський уряд має великі амбіції по створенню університетів світового класу. Проте через неправильну стратегію сліпого наслідування американської системи, спроби виявляються невдалими.
Також індійський уряд взяв курс на безкоштовну освіту для малозабезпечених категорій громадян. Не стосується це лише приватних ВНЗ. А в Китаї, на противагу Індії, даний політичний курс зазнав невдачі через злісні протести студентів та їх батьків.
Міжнародне співробітництво. Тенденції в області міжнародного співробітництва мають свою логічну послідовність. Напружені відносини складаються між Китаєм та Тайванем. Співробітництво між цими країнами обмежується з політичних мотивів, що виявляється передусім в обмеженні обміну між студентами.
З Росією в той же час Китай посилює партнерські відносини, про що свідчить спільний проект по відкриттю російсько-китайського університету у м. Шеньчжень, Китай.
Очікування та дії споживачів. У цьому аспекті показники в різних країнах регіону неоднакові. Так, Японія на сьогоднішній день пишається високими результатами по працевлаштуванню випускників (рекордні 97%), в той час як у В’єтнамі рівень працевлаштування дипломованих спеціалістів занизький. Через це серед в’єтнамців зростає популярність звичайних професійних училищ замість вищих навчальних закладів. У будь-якому випадку жителі азіатських країн загалом зацікавленні в отриманні дипломів про вищу освіту та готові витрачати чималі кошти на її здобуття. Найбільше витрат на вищу освіту спостерігаємо в ОАЕ, Гонконгу та Сінгапурі.