Рівно півроку тому, 26 травня 2017 р., на навколоземну орбіту було запущено наносупутник PolyITAN-2-SAU. Він був створений командою науковців, викладачів і студентів КПІ ім. Ігоря Сікорського під керівництвом ст.н.с., к.т.н. Бориса Рассамакіна за фінансової підтримки Шеньянського. аерокосмічного університету (КНР), Kalinin invention fund (Україна), компанії “Боїнг-Україна” та фірми “Діона Ltd.”. Апарат успішно продовжує космічну одіссею, розпочату його попередником – “PolyITAN-1”.
Супутник “PolyITAN-2-SAU” – частина проекту QB50 зі штаб-квартирою в Інституті гідродинаміки фон Кармана (Бельгія), метою якого є демонстрація можливості запуску мережі (кластера) університетських наносупутників різних країн.
Всього на орбіту було виведено 36 супутників, головне їх завдання – наукові дослідження нижньої термосфери Землі на висотах 90-420 км (ця зона є найменш дослідженою) для уточнення глобальної іоно-термосферної моделі. Після такого дослідження цю модель можна буде використовувати як інструмент для прогнозування атмосферних аномалій. Крім того, виконуватимуться оцінки чутливості вхідного параметру спеціально розроблених для такого дослідження датчиків мас-спектрометрів для уточнення моделі за результатами вимірювань.
При виготовленні супутника були використані в основному вітчизняні комплектуючі, оригінальне програмне забезпечення було розроблено в КПІ ім. Ігоря Сікорського. Основний датчик-сенсорного блоку – мас-спектрометр потоку космічної плазми FIPEX було виготовлено в Технічному університеті Дрездена (Німеччина).
Зараз “PolyITAN-2-SAU” знаходиться на висоті 382 кілометри від поверхні Землі і поступово знижується. Розробники прогнозують, що він пропрацює ще близько двох років.
Утім університетські супутники виконуватимуть й інші завдання – суто технічного плану. Скажімо, «PolyITAN-2-SAU» перевірятиме роботу системи орієнтації з маховиком, що спеціально для нього розробили політехніки. Власною розробкою є також розміщені на гранях апарату сонячні датчики, що входять до системи орієнтації, а також каркаси сонячних батарей, виконаних як багатошарові сотопанелі
Відпрацювання підсистем наносупутника “PolyITAN-2-SAU” і дослідження впливу на них зовнішнього середовища продовжуються. Всі випробування до сьогоднішнього дня були успішними. Тому, враховуючи результати випробувань нашого першого наносупутника, можна стверджувати, що “PolyITAN-2-SAU” є високоефективною електронною платформою для проведення випробувань у космосі.
То ж побажаємо маленькій космічній частинці КПІ ім. Ігоря Сікорського успішно виконати свою таку важливу наукову місію, а розробникам – нових творчих здобутків. Так тримати!