Як африканські університети можуть допомогти у подоланні наслідків економічної кризи

Зважаючи, що заходи стримування COVID-19 згідно прогнозів призведуть до зниження зростання ВВП Африки у 2020 році з 3,2% до 1,8% – зі ще більшими можливими несприятливими наслідками, університети ставлять перед собою завдання зробити внесок у пом’якшення соціально-економічних наслідків кризи.

Провідні африканські експерти у галузі вищої освіти визначили такі пріоритетні напрямки діяльності:

  • Від університетів вимагається нове мислення і насамперед виконання договорів, укладених за підтримки держави та міжнародних установ, оскільки африканські країни залежать від якості наукових досліджень та стану ЗВО.
  • Університети самі повинні впроваджувати інновації та ставати більш активними у відповідь на теперішні вимоги ринку, оскільки відновлення економіки не повинно відбуватись за рахунок зростання цін на товари, а скоріше покладатися на інновації.
  • Африканські університети повинні долучитися до надання допомоги діловому співтовариству у зменшенні фінансових зривів та соціально-економічних збитків, спричинених пандемією. Необхідно створити інкубатори університетського бізнесу для підтримки малих і середніх підприємств та надання корисних навичок безробітним, а також надання консультаційних послуг.
  • ЗВО потрібно переосмислити передачу знань шляхом дистанційне навчання, щоб студенти могли перейти до нового режиму роботи. Необхідно зосередити свої дослідницькі програми на задоволенні змін, що виникли в період та після пандемії, а також слугуватимуть проведенню нових підприємницьких заходів. У цьому процесі важливо враховувати думку молодих людей щодо їхніх запитів та проблем, керуючись прагненнями Порядку денного 2063 року, який задекларував мету отримати 70% випускників ЗВО зі спеціальністю STEM.
  • Формування економічної політики. У багатьох суспільствах університети є головними центрами досліджень, які розробляють ефективні відповіді на COVID-19 – у тому числі на його економічні наслідки. Необхідно використовувати історичний досвід та проводити ретельний аналіз наслідків вибору поточної політики. Наприклад, історики можуть задокументувати, як долались наслідки попередніх криз та як на них реагувала влада; економісти та соціологи можуть досліджувати ймовірні цільові та непередбачувані наслідки політики підтримки бізнесу, що створює зайнятість, та найуразливіших членів суспільства в цей кризовий час.
  • Університети повинні відігравати ключову роль у «вирівнюванні можливостей» серед різних соціальних груп. Багаторічний вплив коронавірусної кризи, ймовірно, посилить розрив у життєвих шансах між бідними та багатими в усьому світі, включаючи африканські країни. Якщо університети не зможуть допомогти подолати ці нерівності, прийдеться стикнутись з часом скорочення можливостей.

Джерело інформації