Після трьох тижнів війни Росії проти України понад 3,2 мільйона людей були змушені покинути свою країну, а ще 6,5 мільйона українців є внутрішньо переміщеними особами.
Ці біженці не лише потребують житла та їжі, медичної допомоги та захисту, а й потребують роботи та можливостей для продовження освіти. Доступ до ринку праці та вищої освіти, однак, залежить від того, яку кваліфікацію вони мають, а дипломи про освіту часто не є пріоритетом, коли доводиться готувати екстрену валізку в найкоротші терміни, якщо взагалі на це є час.
Тому мають бути знайдені способи оцінки кваліфікації біженців, навіть якщо документи відсутні. Європейський кваліфікаційний паспорт для біженців (EQPR) займається саме цим питанням, що може бути вкрай цінним для багатьох українських біженців, яким довелося залишити свої дипломи.
Розроблений в рамках проекту Ради Європи та заснований на методології, вперше розробленої норвезьким ENIC-NARIC (Європейська мережа інформаційних центрів у Європейському регіоні – національні інформаційні центри академічного визнання в Європейському Союзі), EQPR забезпечує перевірену методологію для оцінки кваліфікації біженців, навіть якщо вони не можуть бути належним чином задокументовані, а також формат для опису цих кваліфікацій, щоб у разі переїзду власників EQPR до нової країни перебування їм не потрібно було проходити через нове оцінювання.
Таким чином, EQPR на практиці застосовує статтю VII Лісабонської конвенції про визнання.
Усі заявники надають довідкову інформацію через стандартизовану форму. Ті, хто, як вважають, мають вірогідні шанси отримати EQPR, потім проходять співбесіду двома експертами з двох різних національних центрів визнання (ENIC-NARIC), принаймні один з яких матиме спеціальні знання та розуміння системи освіти, в якій біженці здобули свою кваліфікацію, а також мову навчання в системі.
Усі нові оцінювачі повноважень у проєкті тепер мають пройти курс навчання, що складається з п’яти модулів. Інформація про EQPR після її фіксації надійно зберігається в Інтернеті за допомогою системи, розробленої італійською ENIC-NARIC.
Усі власники EQPR мають доступ до власного EQPR – звісно, без будь-якої можливості змінювати збережену інформацію – і можуть надати доступ до нього певним особам на певний час, наприклад, якщо вони подають заявку на доступ до програми навчання чи в цілях працевлаштування.
На сьогоднішній день понад 610 біженців отримали EQPR, і рівень успіху становить близько 83%-84%. Показник істотно не відрізняються між співбесідами, проведеними віч-на-віч (що було помітно на ранній фазі проєкту) та онлайн (домінуючими зараз, особливо після пандемії COVID-19).
Більше інформації про Європейський кваліфікаційний паспорт для біженців (EQPR) – за посиланням: https://www.coe.int/en/web/education/recognition-of-refugees-qualifications
Джерело інформації:
https://www.universityworldnews.com/post.php?story=2022032210205066