У світлі сучасних глобальних процесів інтернаціоналізації усіх сфер життя соціуму найперспективнішим напрямом розвитку української освітньої сфери стає її орієнтація на експорт послуг. Головною мотивацією такого експорту можна вважати як необхідність подальшої інтеграції у світовий освітній простір, так і привабливу можливість отримання значних коштів, стрімкий розвиток економіки.

За інформацією, наведеною в аналітичній записці Національного інституту стратегічних досліджень («Україна на міжнародному ринку освітніх послуг вищої освіти») міжнародний ринок вищої освіти становить близько 100 млрд доларів. Згідно з даними ЮНЕСКО, на світовому ринку освітніх послуг присутні вищі навчальні заклади (ВНЗ) понад 140 країн. За статистикою іноземний студент витрачає приблизно п’яту частину власних витрат в країні перебування на навчання, і чотири п’ятих – на проживання, харчування, розваги тощо. У США вища освіта – п’ята у грошовому обчисленні стаття експорту американської економіки, яка інколи перевищує обсяг надходжень від експорту зброї. В Австралії освітня галузь є третім найбільшим джерелом бюджетних надходжень в економіку країни.

Таким чином, перспективність експорту освітніх послуг сумнівів не викликає, що в свою чергу зумовлює постійне загострення конкуренції серед його учасників. Задля об’єктивної оцінки конкурентних переваг чи недоліків української освіти, необхідно проаналізувати вимоги глобального ринку. Моніторинг студентських уподобань свідчить, що вище всього на міжнародному ринку цінується бізнес-освіта. Майже 20 % студентів вивчають технічні та інженерні науки, найпопулярніші з них – інформаційні технології. Приблизно стільки ж студентів обирають природничі науки. Замикає список медицина – 4-5 %. Натомість в Україні 25 % (понад 16 тис.) іноземних студентів опановує медичний фах. А 20 % (понад 13 тис.) вивчають технічні науки. Гуманітарні та економічні факультети українських університетів користуються меншою популярністю серед іноземців.

Дані географії вступників свідчать, що в Україні найбільше (50 %) навчається студентів з Азії: Туркменістану, Азербайджану, Китаю, Російської федерації, Індії, Іраку, Ірану тощо. Понад 4 тис. іноземних студентів представляють європейські країни. Причиною того, що на навчання до України приїжджає мало іноземців з розвинутих країн, є недостатньо високі котирування вітчизняних ВНЗ у міжнародних рейтингах, за якими визначається рівень якості освіти.