Університет Цінхуа – предмет гордості китайців, і це пов’язано головним чином з його досягненнями у наукових дослідженнях в сфері науки, техніки, інженерії та математики (STEM). У 2013-16 рр. науковці цього університету опублікували понад 1% найбільш цитованих STEM-статей, переважаючи за цим показником більшість університетів світу. Поступається Університет Ціньхуа лише Массачусетському технологічному інституту, але експерти вважають, що через п’ять років Цінхуа вийде на перше місце.
Стрімкий підйом Університету Цінхуа не є випадковим. Занепад освіти в Китаї внаслідок культурної революції змінився періодом відродження. З 1995 року уряд почав залучати величезні кошти для перетворення провідних університетів Китаю у вузи світового рівня. Останнє втілення цієї стратегії – Double First Class Plan, який було започатковано у 2015 році. Його мета – сприяння втіленню світових стандартів вищої освіти.
Існуюча система фінансового стимулювання мотивує університети проводити дослідження найвищого класу. Так, виплати за публікацію статей постійно підвищуються, стартувавши з $25 понад 30 років тому. На сьогодні, наприклад, бонус за статтю в «Nature» досягає $165,000 (а це у 20 разів більше середньомісячної зарплати науковця). Завдяки такій підтримці частка китайських статей зі STEM у Scopus, найбільшій в світі бібліографічній та реферативній базі даних, зросла з 4% у 2000 році до 19% у 2016 році, що перевершує внесок США.
Цінхуа цінує своїх кращих дослідників. У 2017 році в університеті нараховувалось 1375 докторів наук, у порівнянні – 645 у MIT. Але не це є основною причиною успіху Цінхуа. Ян Бін, його віце-президент, вважає, що “найважливішим моментом у розвитку Цінхуа” був 1978 рік, коли Ден Сяопін оголосив про направлення великої кількості китайських студентів на навчання за кордон. Посадовці побоювалися, що багато з них не повернуться на батьківщину, але Ден Сяопін наполягав, що це рішення правильне, і час підтвердив його бачення.
Сьогодні зворотний потік високоосвічених людей набирає темп. Уряд надає додаткові ресурси для їх залучення. Цінхуа не може змагатись з кращими американськими вузами, але вже може запропонувати гідну зарплату, а також можливість молодим батькам виховувати дітей у своїй власній культурі.
Велике значення для підйому китайських університетів мають також проведені реформи управління персоналом.
Деякі китайські експерти піддають критиці існуючу систему заохочення наукової діяльності, яка стимулює кількість публікацій, а не їх фундаментальність. Одним із аргументів є те, що на сьогодні Китай може похвалитись лише однією Нобелівською премією (Ту Туйу за виявлення антималярійного препарату в 1970-х р.р.), що аж ніяк не можна порівнювати з Японією (23 Нобелівські премії) або зі США (282 Нобелівські премії).
Сумнівною є можливість досягнення лідерства Китаю у соціальних науках. Головна проблема – мова: всі провідні світові журнали публікуються англійською мовою. І якщо це не має великого значення для STEM-учених, які спілкуються переважно мовою символів, то китайським соціологам важче донести до світової спільноти свої найкращі ідеї.
Наостанок наводимо наглядне графічне підтвердження лідерства вчених Університету Цінхуа. Звертаємо Вашу увагу, що до 13-ки вузів з найбільшою кількістю цитованих публікацій з математики та обчислень входить п’ять китайських університетів, причому друге місце посідає Харбінський технологічний інститут.
