6 червня (25 травня) виповнюється 159 років від дня народження видатного вченого-авіаконструктора Ігоря Івановича Сікорського. В Америці він вважається національним героєм, а ось на батьківщині його ім’я довгий час залишалося в «чорних списках».
Ігор Сікорський народився у 1889 р. в Києві, в родині професора, доктора медицини, фахівця з психіатрії Івана Сікорського. З дитинства він мріяв стати інженером, а авіацією зацікавився під час навчання в Київському політехнічному інституті. У 20 років він побудував у дворі свого будинку перший вертоліт, здатний піднімати власну вагу. А в 1911 році створив літак С-5, на якому склав іспит на звання пілота і встановив 4 національні рекорди. Тоді ж він почав працювати над проектуванням «Російського витязя» – першого важкого багатомоторного літака. Незабаром талановитого інженера запросили працювати конструктором до Петербургу.
Сікорський на літаку С-5
Випуск у 1913 р. «Російського витязя» став етапною подією в історії авіації – за вантажопідйомністю він перевершував всі існуючі літальні апарати. Сікорський працював над подальшим удосконаленням конструкції і незабаром випустив новий літак «Ілля Муромець», який до 1917 р. залишався найбільшим гідролітаком в світі. У роки Першої світової війни німці називали «Іллю Муромця» «літаючим дияволом».
«Російський витязь», 2013 р.
Крім важких бомбардувальників, у 1914-1917 рр. Сікорський створив легкі винищувачі, морський розвідник, легкий розвідник-винищувач і штурмовик, тобто практично всі типи літальних апаратів, які використовувалися під час Першої світової війни.
З приходом до влади більшовиків роботи на виробництві припинилися, на заводі почалися страйки, випуск літаків призупинився. Сікорський був переконаним монархістом, і його життя виявилася в небезпеці, як і життя багатьох офіцерів та інженерів. Син авіаконструктора Сергій розповідав: «Ігор Іванович виїхав з Росії, тому що йому загрожував розстріл. На початку 1918 р. один з його колишніх співробітників, що працював на більшовиків, прийшов до нього вночі додому і сказав: «Положення дуже небезпечне. Я бачив наказ про ваш розстріл ». Це був час червоного терору, коли розстрілювали на місці, без суду. А Сікорський представляв для комуністів подвійну небезпеку: як друг Царя і як дуже популярна людина. Його знав весь Петроград, багато хто дивився на нього як на героя … ».
У 1918 р. Сікорський вирішив прийняти пропозицію французького уряду продовжити роботу на заводах союзників і виїхав за кордон. Але незабаром авіаконструктор залишився без роботи і вирішив переїхати до США. Всупереч його очікуванням, в Америці він теж не зміг працювати конструктором – авіапромисловість скорочувалася, і Сікорський, залишившись без засобів до існування, влаштувався вчителем математики у вечірню школу. Тільки через 4 роки йому вдалося зібрати російських емігрантів, причетних до авіації, і відкрити майстерню – правда, перший час вона розміщувалася у звичайному ангарі
У 1923 році композитор Сергій Рахманінов позичив Сікорському 5 тисяч доларів, і на ці гроші той відкрив невелику конструкторську фірму. Вже через рік було випущено найбільший в Америці двомоторний біплан. На цю новину радянська преса відреагувала агресивно: Сікорського називали «царським хрещеником» та «авіаційним білогвардійцем».
Тим часом авіаконструктор випустив нову модель – двомоторну амфібію S-38, яку називали в пресі однією з кращих повітряних машин в США, «літаючої човном», що здійснив переворот в авіації, адже він приземлявся там, «де раніше бували тільки індіанські піроги та човни мисливців». Замовлення збільшувалися, доходи фірми росли, і незабаром у Сікорського вже був власний завод. На ньому працювали робітниками і інженерами багато вихідців з Російської імперії.
Перші пасажирські перевезення через Атлантичний океан здійснювалися на літаках Сікорського. Літак-амфібія С-42 побив 10 світових рекордів і був закуплений багатьма країнами світу, в тому числі і СРСР.
У 1938 р. почався новий виток в біографії Сікорського і в історії авіації – він почав працювати над створенням вертольоту. Уже через рік вийшла перша експериментальна модель, і незабаром авіаконструктора вже називали «вертолітником №1». Сьогодні Сікорського справедливо неазивають засновником світового вертольотобудування.
Видатний авіаконструктор Ігор Сікорський
Вертоліт Сікорського
Незважаючи на те, що Сікорський не приховував свого негативного ставлення до подій, які відбувалися в Радянському Союзі, він завжди підкреслював, що залишається патріотом і не втрачає надії повернутися на батьківщину. Однак цього так ніколи і не відбулося. У 1972 р. він помер в США. Заслуги Сікорського на батьківщині довгий час не визнавали і замовчували, навіть авторство «Іллі Муромця» приписували якусь «групі молодих конструкторів». Тільки через 30 років після його смерті про нього почали писати і говорити. У 2008 р. в Києві біля головного корпусу КПІ відкрили пам’ятник авіаконструктору, який створив 17 нових типів літаків і 18 типів вертольотів.
А напередодні початку нового 2016 навчального року Національному технічному університету України «Київський політехнічний інституту» наказом Міністра освіти і науки України №992 від 17.08.2016 р. було присвоєно ім’я його колишнього студента, видатного авіаконструктора ХХ століття Ігоря Івановича Сікорського. З того часу повна назва нашого навчального закладу – Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського».
Звісно, остаточному прийняттю рішення про це передували низка передбачених чинним законодавством заходів. Крім того адміністрація НТУУ «КПІ», перш ніж порушити питання про присвоєння університету імені Ігоря Сікорського, звернулася за погодженням до його нащадків, які нині проживають у США. Родина Ігоря Івановича та керівництво компанії «Sikorsky Aircraft», засновником якої він був, радо підтримала цю пропозицію.