Перша половина 2020 року для вищої освіти видалась доволі драматичною. Пандемія COVID-19 призвела до закриття шкіл та університетів по всьому світу, і її вплив буде відчуватися ще довго.
Найбільш очевидним є те, що міжнародна мобільність студентів зменшиться. Навіть якщо відбудеться її пожвавлення у 2021 чи 2022 роках, воно більш за все буде обмеженим та нерівномірним. Зокрема, студенти з материкового Китаю навряд чи повернуться до західних університетів у тій же кількості, що була раніше, навіть якщо врахувати активність гонконгських студентів, які прагнуть навчатися в країнах Заходу.
Ймовірно, відбудеться зміна пріоритетів серед країн призначення. Студенти прямувати до країн, які краще впоралися з пандемією, таких як Німеччина, Південна Корея, Японія, Малайзія, Сінгапур та Нова Зеландія.
Міжнародних студентів вже не будуть приваблювати Великобританія та США, особливо якщо уряди цих країн запровадять дискримінаційні збори та жорсткі візові норми, і якщо нинішні заворушення будуть тривати і поширюватися.
Університети стикнуться з величезними фінансовими проблемами. Вони не зможуть функціонувати без студентів, принаймні, без позик та грантів, пов’язаних з ними. Можливо, уряди все ж приймуть рішення надати їм фінансову підтримку, але вища освіта не у всіх країнах є в пріоритеті. Очевидно, що відбудуться закриття, злиття, скорочення, та введенні режиму жорсткої економії. І це не приверне нових студентів з будь-якої країни.
Оскільки університети будуть скорочувати свої бюджети, будуть скорочуватися і дорогі дослідницькі проекти. Якість та кількість досліджень на Заході почне або продовжиться погіршуватися, а відсутність міжнародних аспірантів ще більше погіршить ситуацію.
Все вищезазначене може призвести до зміни показників університетів у деяких глобальних рейтингах. Університети Великобританії, Північної Америки та Австралії, які покладаються на міжнародних студентів, можуть відчути зниження рівня показників у рейтингах Round University Rankings (RUR), Times Higher Education (THE) та QS.
Крім того, якщо зменшиться кількість державних та корпоративних підприємств, це вплине і на рейтинги RUR та THE, бо обидва враховують показники доходу. При зменшенні кількості талановитих дослідників на Заході та рівня їх фінансування, відбудеться зближення західних та азіатських університетів у світових рейтингах.
Зменшення кількості міжнародних студентів, скорочення державних фінансових надходжень, погіршення співвідношення між кількістю викладачів та студентів, обмеження міжнародного співробітництво та зв’язків з промисловими компаніями, зменшення кількості і якості публікацій та цитування, врешті-решт, зроблять свою негативну справу.
Тим часом, у Східній Азії та, можливо, у деяких країнах Південно-Східної, Південної та Західної Азії та Східної Європи економічне відновлення, відносна політична стабільність та жорстка державна політика сприятимуть стабільному зростанню досліджень та інновацій.
Рейтингові агентства вже почали реагувати на коронавірусну кризу. Оскільки університети прагнуть переосмислити свою діяльність або змінити пріоритети, відповідно будуть реагувати і рейтингові агентства, хоча можливо і не так швидко. Цілком імовірно, що врешті-решт відбудеться перехід від показників , які оцінюють дослідження, ресурси, міжнародну орієнтацію та репутацію, до тих, які намагаються співставити інклюзивність, вплив на навколишнє середовище, соціальні проблеми чи досвід студентів.