ЗВІТ ЗА ЧЕРВЕНЬ-СЕРПЕНЬ 2016

ЗВІТ

по моніторингу ринку освітніх послуг Латинської Америки

Червень-серпень 2016 р.

Латинська Америка потрапила в лещата жорсткої фінансової кризи, від якої суттєво потерпає і  система вищої освіти. Повсюдно скорочується фінансування вузів, що викликає хвилю протестів у багатьох країнах регіону. Незважаючи на це, уряди шукають методи вирішення даної проблеми, розширюючи міжнародне співробітництво і отримуючи допомогу від розвинених країн.

ПРОБЛЕМИ

В Мексиці вища освіта стала найдоступнішою за останні майже 5 століть. Університети випускають велику кількість фахівців для потреб швидко зростаючої економіки. Це добре, але існує і безліч невирішених проблем.

Фундаментальна структура мексиканського вищої освіти залишається бюрократичним пережитком 19-го століття, і, незважаючи на десятиліття реформ, найбільш фундаментальної і простої реформи не відбулося. Звертає на себе увагу вкрай низька зарплата університетських викладачів і вчених, що призвело до низького рівня наукових досліджень, бідності державного і приватного фінансування досліджень, відпливу мізків мексиканських вчених в інші країни і відсутність навчально-методичних і науково-дослідних позицій на університетському рівні.

Мексиканські вчені є одними з самих низькооплачуваних в світі, їх зарплата близька до зарплат професорів з Ефіопії і Казахстані.

В результаті студенти в основному уникають робити кар’єру в сфері академічних і наукових досліджень, вважаючи за краще працювати в більш прибутковому приватному секторі. У Мексиці заробіток PhD приблизно такий же, як у менеджера ресторану швидкого харчування, що ставить питання про доцільність десятирічної навчання в докторантурі.

Ситуація, що склалася, здається нелогічною на тлі того, що Мексика, згідно з даними Світового банку, входить в 11 найбагатших економік у світі при коригуванні ВВП за паритетом купівельної спроможності, перевершуючи Південну Корею або Саудівську Аравію.

Оскільки найкращі університети в світі знаходяться відразу ж за кордоном, уряди Мексики довгий час не бачили гострої необхідності вкладати кошти у вищу освіту. Громадяни, які бажають отримати вчений ступінь, мають інтелектуальний талант і фінансові кошти, навчаються в США або Європі, і не повертаються додому після отримання ступеня. У Мексиці дуже мало робочих місць в наукових установах, а зарплата знаходиться на рівні прожиткового мінімуму. Наукові дослідження знаходяться в занепаді. Докторські ступені мають менше 4% університетських професорів. Переважна більшість мають ступінь бакалавра, а 70% займаються викладацькою роботою неповний робочий день.

У 2012 році в Канаді, що має таку ж кількість населення, як і велика агломерація Мехіко, було опубліковано 49,947 наукових робіт. У Мексиці з населенням більше 120 мільйонів чоловік було опубліковано всього 8,626 наукових робіт. Починаючи з 1790 року, в США видано 2,715,390 патентів, а в Мексиці – всього 2581.

Зміни вкрай необхідні, однак найближчим часом їх не передбачається. Однак напрямки реформи відомі: належне фінансування вищої освіти, стимулювання розвитку аспірантських програм та стипендій, розширення існуючих програм, а також інвестування в інфраструктуру вищої освіти. Результатом стане збільшення кількості аспірантів, дослідників і інноваторів.

У нещодавно проведеному дослідженні зроблено висновок, що уряду Мексики в терміновому порядку необхідно перенести акцент реформи освіти з початкової школи до середньої школи і вищої освіти, з тим, щоб припинити протести вчителів і членів профспілок, які заблокували ряд шосе і захопили будівлі вузів.

Протести пов’язані з тим, що вперше за останні 10 років уряд знизив фінансування системи освіти. Скорочення склало 1,8% і може ще зменшитися через низькі доходи від продажу нафти і знеціненням національної валюти.

Студенти з Ріо-де-Жанейро протестують проти закриття деяких університетів через відсутність коштів, які були спрямовані на проведення Олімпійських ігор в Бразилії. Після закінчення олімпіади університети будуть знову відкриті, але поки найближче майбутнє 85 000 студентів з державних і федеральних університетів Ріо-де-Жанейро є невизначеним.

В червні в Гондурасі почалися студентські протести в кампусах Національного автономного університету в столиці Тегусігальпі і другому за величиною місті країни Сан-Педро-Сула. Учасники критикували неолібералізацію університетів, вимагаючи нового представництва студентів у структурах прийняття рішень і більшої прозорості у витрачанні університетами грошей на освітні послуги. Заарештовано щонайменше 12 студентів з сотень людей, які брали участь в захопленні будівлі Національного автономного університету в знак протесту проти приватизації університетів по всій країні.

 

Офіційна політика

Мексика посилює контроль якості вищої освіти. Уряд вважає, що Мексика повинна отримувати прибутки від своїх власних ресурсів, а не перетворюватися на “виробничу лінію для китайських інвесторів” і тому однією з важливих проблем системи вищої освіти країни є створення національних стандартів якості університетів.

Створення національних стандартів якості має важливе значення, оскільки мексиканські установи хочуть працювати з “багатьма іншими університетами світу”. Тому мексиканські університети прагнуть перейняти відповідний досвід у Великобританії.

У 2016 році Великобританія і Мексика підписали угоду про взаємне визнання кваліфікацій вищої освіти, що свідчить про прихильність мексиканського уряду до створення гідної системи акредитації вищих навчальних закладів.

Виконання прийнятого у минулому році в Чилі закону про безкоштовне вищу освіту неможливо забезпечити для всіх студентів країни через дефіцит бюджетних коштів. У зв’язку з цим Президент Мішель Бачелет направила до Конгресу новий проект закону, який, зокрема, буде гарантувати безкоштовну освіту студентам, чиї сім’ї відносяться до 50% найбіднішого населення з точки зору доходів.

Зазначена норма закону насправді вже впроваджена з початку навчального року (березень) окремою постановою уряду. За оцінками експертів, більш ніж 125 000 студентів вже користуються зазначеною пільгою. Однак через бюрократичну тяганину багато студентів, які мають на це право, не можуть ним скористатися, що викликає їх невдоволення. Вони також незадоволені умовами законопроекту, в якому пропонується забезпечити безкоштовну освіту найбідніших 60% населення до 2018 року, а для решти – тільки при досягненні конкретних фінансових умов в країні.

Субсидії будуть отримувати тільки студенти державних університетів, що викликає невдоволення приватних вузів.

Колумбія, незважаючи на відсутність широкого міжнародного визнання, досягла більших успіхів у галузі вищої освіти, ніж будь-яка інша країна Латинської Америки. Вона є єдиною країною Латинської Америки, в якій яка була розроблена і протягом декількох десятиліть підтримується послідовна національна політика в області розвитку вищої освіти. Колумбія однією з перших в Латинській Америці розробила національну систему оцінки якості вищої освіти та зажадала від вищих навчальних закладів розробити більш прозорі і більш відповідальні механізми самоконтролю.

Національний університет Перу Сан-Маркос є найстарішим університетом в Західній півкулі, він створений за вказівкою короля Карла V ще у 1551 році, однак на сьогоднішній день система освіти Перу знаходиться в досить жалюгідному стані.

Президент Ольянта Умала пообіцяв зміцнити вищу освіту, але діяльність Управління вищої освіти, створеного в поточному році відповідно до нового Закону про університети, викликає суперечки.

Управління, крім інших функцій, матиме право давати згоду на створення нових університетів, працювати над підвищенням якості освіти, вводити санкції, а також здійснювати контроль за використанням державних ресурсів і замінить Національну асоціацію ректорів – автономний державний орган, що складався з ректорів державних і приватних університетів.

Міжнародне співробітництво

Мексика входить в число 6 країн – стратегічних партнерів Канади. Співробітництво між країнами в галузі вищої освіти і наукових досліджень постійно розвивається.

Серед останніх подій в цій сфері слід відзначити підписання двосторонньої угоди про мобільність промислових досліджень між Mitacs, національною організацією, яка фінансує наукові дослідження та підготовку кадрів, і Національною радою Мексики з науки і техніки. Ця угода дозволить забезпечити обмін 20-ма мексиканськими і 20-ма канадськими аспірантами з метою піврічної наукового стажування.

Підписано також меморандум про взаєморозуміння між Caldo, консорціумом канадських дослідних університетів і Національною асоціацією Мексиканських університетів і вищих навчальних закладів з метою сприяння проведенню академічних, наукових і культурних заходів в областях, що становлять спільний інтерес.

У серпні 2016 р. делегація Штаб-квартири інституту Конфуція (Ханьбань) відвідала Центр вищої освіти Бразилії з метою інспекції створеного там Інституту Конфуція. Керівники делегації високо оцінили діяльність бразильських колег і підтвердили свою підтримку незважаючи на важку економічну ситуацію в Бразилії.

ЄС виділив Парагваю 46 мільйонів євро в якості благодійної допомоги для поліпшення системи освіти. Кошти були виділені відповідно до угоди, підписаної міністром закордонних справ Парагваю Еладіо Лойсагою, міністром освіти Енріке Рієрою і представником ЄС в Парагваї, Алессандро Палмером. ЄС підтримує політику в галузі освіти Парагваю з 2009 року, коли було виділено 58 мільйонів євро. В цілому, ЄС до 2020 року надасть Парагваю в цілому 168 мільйонів євро.

Конкурентне середовище

У зв’язку з глибокою економічною кризою в Бразилії (спад економіки країни склав 3,8% в минулому році і пронозується спад на 3,4% в поточному році) і скороченням фінансування студентів, приватні компанії борються за отримання своєї частки на ринку послуг вищої освіти.

Дві найбільших приватні освітні компанії Бразилії, Kroton Educacional SA і Estacio Participacoes SA вирішили злитися для посилення позицій на ринку. Злиття має “сильне стратегічне обґрунтування через високу географічну взаємодоповнюваність, значний синергетичний потенціал та підвищення ефективності за рахунок збільшення інвестицій в якість своїх освітніх послуг.”

У липні 2016 р. Times Higher Education опублікувала свій новий рейтинг кращих 50 університетів Латинської Америки.

 Безумовним лідером є Бразилія, яка займає половину місць в першій десятці, з Університетом Сан-Паулу на першому місці і Державним університетом Кампінас на другому. Всього ж в список 50 кращих увійшли 23 університету з Бразилії.

Другою найбільш представленою країною є Чилі (11 місць), причому Папський Католицький університет посідає третє місце, а Університет Чилі – четверте місце, всього Чилі займає п’яту частину місць (всього 11). Мексика також має двох представників в топ-10 – Монтерейський інститут технології і вищої освіти (восьме місце) і Національний автономний університет Мексики (дев’ятий) – і 8 у всьому рейтингу.

Всього в списку представлено 8 країн регіону.

Успіх Бразилії в рейтингу пов’язаний з високими результатами наукових досліджень, великою кількістю зареєстрованих патентів, а також великою часткою ВВП, що виділяється на наукові дослідження (1,15%) у порівнянні зі своїми регіональними сусідами, такими як Мексика (0,426%) і Чилі (0,363 %).