На другий рік пандемії COVID-19, багато університетів Малайзії і, зокрема, власники приватних установ, нарешті вирішили змінити свою модель викладання та навчання або, точніше, свою бізнес-модель у відчайдушних спробах вижити.
Спільно зі своїми колегами по всьому світу, університети Малайзії серйозно постраждали через падіння доходів та постійних витрат протягом останнього року. Дослідження прогнозували збитки для 97% приватних вищих навчальних закладів та банкрутство 51% тих ЗВО, які вже перебувають в мінусі.
Нові умови під час пандемії змусили всі університети Малайзії зайнятися онлайн-викладанням. Величезні зусилля викладачів та мільйони доларів йдуть на те, аби якомога швидше перетворити традиційні матеріали курсів та системи оцінювання в онлайн-формат.
Економіка цієї моделі проста. Після створення та завантаження основного вмісту онлайн-курсу його можна використовувати протягом багатьох років з мінімальним обслуговуванням.
Викладачі вже виснажені процесом переходу в онлайн та, в основному, не отримують додаткові винагороди за вдосконалення матеріалу. Тому готові онлайн-курси залишатимуться без змін впродовж тривалого часу.
Деякі університети прагнуть здійснювати трансфер цих програм через закордонні франшизи в якості курсів дистанційного навчання в Китаї або на сусідніх ринках, що розвиваються в регіоні АСЕАН (Асоціація країн Південно-Східної Азії).
Та з цією моделлю витрати для університетів стають мінімальними, що в результаті, зокрема завдяки конкуренції, змушує ЗВО зменшувати вартість на навчання. Через це існує думка, що ті заклади, які будуть переймати цю модель, ризикують втратити звання «університет» і стануть простими друкарями сертифікатів.
Для університетів в Малайзії – це суїцидальна місія. Ринок знизить ціну сертифікатів до їх найнижчої вартості через майже безмежну конкуренцію з боку кращих програм, особливо з-за кордону.
Викладання та навчання – надзвичайно складні процеси, цінність яких досягається саме завдяки соціальній взаємодії. Навчання може бути покращене за допомогою технологій, але як у змішаному, так і в гібридному навчанні особиста взаємодія залишається життєво важливою.