Листопад 2021 р. – Західна Європа

ОГЛЯД
ринку освітніх послуг Західної Європи
Листопад 2021 р.
 

Великобританія

  1. Еволюція академічного видавництва в цифрову епоху

Керівництво британських наукових видань вважають, що академічний сектор переживає нову еволюційну фазу, вступаючи в епоху цифрової освіти, при цьому академічні видання повинні постійно розвиватися, оскільки з’являються нові технології, а також нові способи навчання та проведення наукових досліджень. Незважаючи на інтенсивні зміни, важливим є те, щоб видання продовжували підтримувати якість і цінність публікацій.

Традиційна видавнича модель суттєво змінена, а поведінка читачів змінилася. Зростаючий попит в умовах пандемії на цифрові послуги лише збільшився. COVID-19 позбавив багатьох дослідників можливості прямого доступу до бібліотечних ресурсів.

У Великобританії під час локдауну спостерігалося величезне зростання трафіку на платформі Oxford University Press і це не лише реакція на пандемію. Дослідження, проведене Oxford University Press серед 5000 вчених, засвідчило, що використання цифрового середовища зростає і необхідно зробити його більшим і легкодоступнішим.

Баланс між доступом і стабільністю для видавництва має вирішальне значення, тому видавці продовжують змагатись за надання найкращих послуг у відкритому доступі. Найкращими моделями є самоархівування у вільно доступному інституційному сховищі (зелений відкритий доступ) та публікації робіт у журналі з відкритим доступом (золотий відкритий доступ).

Запуск Oxford University Press флагманської серії журналів з відкритим доступом (Oxford Open) у 2020 р. засвідчує важливість поєднання принципів відкритих досліджень із дотриманням суворої рецензії та етики у публікаціях.

https://www.universityworldnews.com/post.php?story=20211101135742731

  1. Проблеми в Оксфорді через пожертви призвело до втручання держави

Професор Оксфордського університету Лоуренс Голдман (Lawrence Goldman) заявив, що уряду, можливо, доведеться втрутитися у ситуацію для гарантування недопущення у подальшому отримання пожертвувань з морально сумнівних джерел. Зокрема, скандал пов’язаний із отриманням університетом від «заплямованого» фонду родини Мослі з 2017 року коштів на суму понад 12 мільйонів фунтів стерлінгів. У фонд кошти надійшли від Макса Мослі, батько якого сер Освальд Мослі був лідером Британського союзу фашистів. Професор Голдман звинуватив Оксфорд у втраті морального компаса, заявивши, що установа «має багато грошей і може отримувати гроші з інших джерел».

Такі університети як Лондонська школа економіки, Університетський коледж Лондона та Імперський коледж Лондона також брали пожертви від родини Мослі і це вказує на «широку проблему». 

В Оксфордському університеті заявили, що ці пожертвування, як і всі інші, пройшло «надійний, незалежний процес перевірки з урахуванням юридичних, етичних та репутаційних питань». Кошти будуть використані на нове житло для студентів, що дозволить студентам «різного походження та з низьким рівнем доходу» взяти участь у освітньому процесі і що «вони допоможуть засвідчити прихильність університету до дотримання різноманітності, інклюзії та боротьби з расизмом».

https://news.sky.com/story/government-should-to-step-in-over-tainted-and-dirty-university-donations-says-professor-12462786

  1. Страйк в університетах: чи скасують заняття?

Наразі на початку грудня у деяких університетах працівники планують провести страйк, причинами якого є вимоги збільшення зарплат і пенсій, а також покращення умов праці.

Союз університетів і коледжів (UCU), який представляє співробітників установ по всій Великобританії, вимагає збільшення зарплати членам Союзу на 2500 фунтів стерлінгів, збільшення пенсій та вказування в контрактах обов’язковість виплат за понаднормовий час.

Страйк повинен пройти з 1 до 3 грудня ц.р. у 58 університетах, включаючи деякі з найбільших, зокрема Відкритий університет, Університетський коледж Лондона та Університет Манчестера. Водночас, співробітники, які не є членами UCU або які не підтримують страйк, можуть вирішити продовжити роботу. Багато університетів повідомили студентам, що прагнуть мінімізувати зриви занять, і порадили відвідувати їх наперед.

У Союзі стверджують, що 76% його членів підтримали вимоги страйку з пенсійного питання. Крім того, в UCU зазначили, що цього можна було б уникнути, якщо роботодавці сіли за стіл переговорів.

https://www.bbc.com/news/education-59415694

  1. Omicron у Великобританії: в середніх школах і коледжах знову потрібно носити маски

Уряд Великобританії заявляє, що в школах і коледжах Англії слід носити маски для обличчя, щоб уповільнити поширення штаму «Омікрон».

Зокрема, учням 7 класів і старше, а також співробітникам і відвідувачам навчальних закладів суворо рекомендують носити захисні маски відповідно до «тимчасових та запобіжних заходів», які набули чинності в листопаді ц.р.

При цьому, маски не будуть потрібні в навчальних приміщеннях, а винятки залишаться в силі для тих, у кого є медичні причини не носити їх.

Міністр освіти Великобританії (Надхім Захаві) заявив, що це є цілеспрямованою та пропорційною відповіддю як запобіжний захід, поки не буде відомо більше інформації про новий штам.

Він заявив, що і надалі надаватиметься пріоритет освіті та благополуччю дітей та молоді. При цьому буде забезпечено максимально безпечне навчання для молодих людей, а діти будуть отримувати знання під час навчання в класних приміщеннях.

https://www.independent.co.uk/news/education/education-news/omicron-face-masks-school-covid-b1965688.html

Німеччина

  1. Конференція ректорів Німеччині висловила ключові вимоги до нового уряду

Конференція ректорів Німеччини (Hochschulrektorenkonferenz, HRK) закликала новостворений уряд Німеччини вирішувати ключові питання системи вищої освіти, насамперед надавати підтримку студентам та стимулювати наукові дослідження.

HRK вимагає вирішення проблем, пов’язаних з значним недофінансуванням будівництва та реконструкцією університетів, при цьому наголошується на тому, що слід підготувати для студентів більше житла з хорошим цифровим зв’язком.

Президент HRK Пітер-Андре Альт вказав на необхідність фінансування програми цифровізації у сфері вищої освіти як від уряду ФРН, так і з бюджету окремих земель. Така програма повинна грунтуватись на запровадженні фіксованої ставки на одного студента. HRK вимагає щорічного виділення для цих цілей близько 270 мільйонів євро (313 мільйонів доларів США).

Крім того, конференція закликала уряд вжити заходів для створення привабливих умов праці, а також реформувати федеральну урядову систему грантів і позик (BAföG). Загалом, HRK очікує від нового уряду більшої уваги та прихильності до підвищення якості освіти і забезпечення рівних можливостей на всіх рівнях системи освіти.

https://www.universityworldnews.com/post.php?story=20211102110431650

  1. Німецькі університети вже давно страждають від обмеження права на власну думку

Стереотип, що лише в США викладачі університетів борються з заборонами на власну думати, є помилковим. Опитування, проведене Інститутом демоскопії Алленсбаха, показало, що поліцейське самообмеження на висловлення власної думки вже тривалий час турбує німецьких дослідників.

Опитування, проведене вказаним інститутом, показало, що більшість викладачів університетів все ще почувалися вільними у своїх дослідженнях та у викладанні. Проте останнім часом все більше з них відчувають, що на них тисне клімат думок, який панує в університетах.

Наприклад, 18% викладачів заявили, що політична коректність заважає їм займатися дослідженнями у певних сферах.

https://www.welt.de/debatte/kommentare/plus235261900/Studie-zur-Meinungsfreiheit-Auch-deutsche-Unis-leiden-laengst-unter-den-woken-Denkkorsetten.html

  1. Студенти – підприємці

Унікальний курс «Заснування, інновації, лідерство», який викладається  в Університеті прикладних наук Бремерхафена, надає бажаючим практичну допомогу та підтримку у створенні і розвитку компаній.

Курс, започаткований у 2018 році, поки що є унікальним для Німеччині. Під час курсу, студенти мають можливість відкривати власну компанію в перші тижні навчання, при цьому Інтернет відіграє особливу роль у деяких бізнес-моделях, тому кількість цифрових стартапів зростає.

Оцифровка процесів скорочує технологічні цикли і підготовку продуктів, сприяє впровадженню інновацій в компаніях. Студенти циклу інтенсивно займаються цими розробками, насамперед практичним втілення навичок. Спектр компаній варіюється від галузі охорони здоров’я до індустрії харчування, від способу життя до спорту. Більшість підприємств  займаються кількома проектами одночасно, для чого утворюються менші команди. На думку організаторів курсу, підприємництво — це засіб підготувати студентів «до світу, який характеризується нестабільністю та непередбачуваністю». Його метою було передати навички самоуправління, а також вміння працювати разом у команді на рівних.

https://www.welt.de/sonderthemen/article235155360/Studiengang-in-Bremerhaven-bereitet-auf-Firmengruendung-vor.html

  1. Без невеликих курсів навчання неможливе

Дебати про жорсткі заходи економії в університеті у м. Галле (земля Саксонія-Анхальт) не є поодиноким випадком. В інших університетах Німеччини також побоюються за перспективи подальшого існування малих курсів.

Багато студентів підтримали рішення Сенату університету про заборону закриття та об’єднання дрібних предметів, зокрема археології, латино- та грекознавства, індології та японістики, спортивної науки, сільськогосподарських та екологічних технологій. Ректорат вніс таку пропозицію, посилаючись на необхідність скорочення витрат.

Запекла дискусія, що відбулася в Галле, викликала ажіотаж в інших університетах Німеччини, що свідчить про системний характер проблеми. В інших університетах кафедри також неодноразово піддавались загрозам закриття окремих курсів. При цьому, часто керівництво ЗВО не зважає на те, що це матиме негативні наслідки для студентів та  різноманітності і свободи науки. Позиція керівників університетів, що ЗВО можна керувати як компанією і базуватися на принципах корисності та ефективності, є оманливою та небезпечною.

https://www.faz.net/aktuell/karriere-hochschule/uni-live/universitaeten-ohne-die-kleinen-studiengaenge-geht-es-nicht-17378488.html

Франція

  1. Міжнародна мобільність: занепокоєння з приводу нерівності, спричиненої кризою охорони здоров’я

Після того, як міжнародна мобільність поступово відновлюється, криза в системі охорони здоров’я може в кінцевому підсумку спричинити нерівність між студентами та між навчальними закладами.

Французька Генеральна інспекція освіти, спорту та досліджень (IGESR) у своєму звіті, відзначила, що через пандемію для початкової та середної освіти відбулось повне припинення мобільності, для учнів професійної освіти – мало місце падіння на 87%, а для студентів університетів, бізнес-шкіл та інженерних шкіл на 50%.

Водночас Генеральна інспекція оцінює збільшення мобільності восени 2021 року на 10%. При цьому, навіть якщо кордони знову повністю відкриються, фізична мобільність більше не відновиться у попередньому вигляді. До освітньої кризи ЗВО адаптувались для чого розробили інструменти для іноземних студентів, поєднуючи фізичну мобільність і спілкування за допомогою інтернету. Однак має місце брак персоналу та фінансових ресурсів для задоволення потреб студентів у дистанційному навчанні.

Водночас, повернення до звичайного стану академічної мобільної у подальшому є неможливим і Генеральна інспекція вказує на соціальну нерівність, яка виникла серед студентів, оскільки із погіршенням соціального стану в окремих сім’ях виїзд за кордон став складнішим, тим більше, що фінансова підтримка відрізняється для студентів університетів та вищих шкіл.

З одного боку, економічна та соціальна криза більше вплине на університети через соціальний склад їх студентів, а з іншого боку жоден французький університет не планує створити Фонд допомоги для вихідної мобільності. Внаслідок цього у середньостроковій перспективі може виникнути ризик збільшення відтоку студентів з французьких університетів у порівнянні з вищими школами.

https://www.letudiant.fr/educpros/actualite/les-mobilites-internationales-des-inquietudes-sur-les-inegalites-provoquees-par-la-crise-sanitaire.html

  1. Стратегія 2025: Паризька інженерна школа зосереджується на соціальній відкритості

Для розвитку освіти та наукових досліджень ESPCI Paris (Паризька інженерна школа промислової фізики та хімії) прагне об’єднати наукову спільноту, зробити освіту та науку соціально відкритою і поставити її на службу суспільства. Ця стратегія розвитку грунтується на двох основних принципах, поставити освіту і науку на службу суспільству, зокрема готувати інженерів до вирішення науково-технічних викликів завтрашнього дня, та зробити свій внесок у вирішення екологічних проблем.

ESPCI також ставить перед собою завдання – збільшити різноманітність серед своїй викладачів, хоча школа і так відзначається соціальною відкритістю. Зокрема, для посилення соціальної відкритості розглядається можливість створення нових шляхів набору викладачів. Поряд з залученням тих, хто має вчене звання, керівництво прагне розширити викладацький склад за рахунок тих, що зосереджує свою діяльність на експериментальному та практичному аспекті. Інженерна школа хоче більше інвестувати у підбір персоналу за допомогою багато дисциплінарного циклу вищих навчальних закладів (CPES).

ESPCI прагне зміцнити свої позиції як дослідницького центру світового класу в галузі фізики, хімії та біології. Університет зайняв високі місця  в міжнародних рейтингах, що дозволяє науковцям Інженерної школи активно контактувати викладачами з Массачусетського технологічного інституту, Стенфорду та інших провідних університетів.

https://www.letudiant.fr/educpros/actualite/strategie-2025-l-espci-paris-mise-sur-l-ouverture-sociale.html

  1. Сімнадцять проектів для прискорення цифрового переходу у вищій освіті

Уряд відібрав сімнадцять проектів у рамках конкурсу «Цифрові демонстратори у вищій школі» (Demoes). Заклади протягом трьох років отримають 100 мільйонів євро на впровадження стратегії цифрової трансформації своїх навчальних курсів.

Прем’єр-міністр країни Жан Кастекс заявив про прискорення цифрового переходу у вищій освіті. Ці «Демонстратори» дозволять державі та ЗВО скористатися зворотним зв’язком для використання досвіду закладів і отримувати нові ідеї з практики з метою цифрової трансформації вищої освіти.

Зокрема, Національна школа мистецтв і ремесел розробляє проект «JENII» — тренінгову пропозицію для індустрії майбутнього, університет Ла-Рошель запускає проект «Smart CODE», який дозволяє будь-якому студенту побудувати навчальний курс за бажанням, та інші проекти.

Цифрові технології будуть використовуватися для взаємодії викладачів та студентів за допомогою нових засобів. Віртуальна реальність і доповнена реальність будуть, наприклад, використовуватися на певних курсах. Ці проекти спрямовані на демократизацію технологій і дозволять ЗВО спільно з компаніями-партнерами впроваджувати готові рішення, які орієнтовані на технологічні сектори економіки, інженерні школи та галузь охорони здоров’я.

https://www.letudiant.fr/educpros/actualite/ces-17-projets-veulent-accelerer-la-transition-numerique-dans-le-superieur.html

  1. Французька вища освіта під загрозою китайського втручання

У жовтні була підготовлена парламентська доповідь сенатора Андре Гаттоліна з попередженням про спроби Китаю втрутитися у систему вищої освіти Франції. У ній пропонуються кроки для захисту академічних свобод, а також недопущення захоплення знань і технологій китайськими чиновниками.

Китай намагається вплинути на імідж академічної освіти Франції. Так, китайські студенти заявляють про критику з боку викладачів під час занять. Крім того, французькі дослідники піддаються самоцензурі, боячись отримати відмову у візі в КНР та скорочення фінансування досліджень. У звіті також вказується на територіальну мережу 17 інститутів Конфуція у Франції, в яких викладають китайську мову і які також здійснюють вплив на державі структури.

Крім того, у звіті викладено занепокоєння тим, що КНР намагається отримати конфіденційні наукові дані. З початку 2000-х років Китай впроваджує політику збільшення кількості партнерських відносин із французькими вищими навчальними закладами та фінансування направлення тисяч китайських докторантів до Франції .

Для французьких лабораторій, де бракує докторантів,  привабливим є залучення китайських студентів, які, крім того, приїжджають зі своїми грантами. У звіті зазначається, що ці стипендії супроводжуються зобов’язанням студентів після повернення до КНР поділились знаннями, у тому числі, які виходять за межі дисертаційної роботи.

Сенатор Андре Гаттоліна надав 26 рекомендацій нормативного характеру для недопущення посилення впливу Китаю на освіту та науку Франції. 

https://www.letudiant.fr/educpros/enquetes/l-enseignement-superieur-francais-sous-la-menace-de-l-ingerence-de-la-chine.html  

 

Іспанія

  1. Студенти бакалаврата матимуть право бачити записи оцінювання

Студенти, які досягли останнього року навчання у бакалавраті, матимуть право знати, чому викладачі призупиняють їх навчання або не дають пройти курс і можуть ознайомитися зі змістом протоколів оцінювання.

Це одна з останніх змін, включених у проект королівського указу про бакалаврат, що викликало недовіру у частини викладачів, оскільки це інтерпретується як сумнів у якості їх роботи. До цього часу студент міг вимагати перегляду іспиту, і зазвичай, якщо він провалився або мусив повторити курс, викладачі зустрічалися з ним і пояснювали, яким вони його бачили під час навчання і що йому потрібно було покращити. Тепер така практика стає правом, включене в законодавчий текст.

Проблема полягає в тому, що ця зміна відбувається в контексті того, що значна частина викладачів відчуває себе більш невпевненими, оскільки «Закон Селаа» дозволяє проходити та отримувати ступінь бакалавра без схвалення всіх предметів і змушує приймати всі рішення належним чином колегіально усіма викладачами. Студенти можуть закінчити бакалаврат, при цьому не скласти окремі іспити. Деякі викладачі, з якими консультувалися журналісти, вважають, що це нове право може бути використане студентами для їх «залякування» та тиску на викладацький склад.

https://www.elmundo.es/espana/2021/12/05/61aa6bcefdddff965d8b45d3.html  

  1. Цифрова трансформація освіти в університетах

Студенти Іспанії вимагають від вищих навчальних закладів персоналізований підходу, адаптованого до їхніх потреб. Досвід дистанційного навчання засвідчив, що студенти більше не хочуть, щоб до них ставилися стандартизовано та анонімно, і вимагають індивідуальних повідомлень і пропозицій, адаптованих до їхніх інтересів. Оцифровка освітнього процесу є ключем до виконання такого запиту

Іспанські чиновники відповідальні за університети, бізнес-школи та інші організації вищої освіти починають усвідомлювати, що існує паралель між поняттями студента і клієнта, і що необхідно здійснити цифрову трансформацію, щоб задовольнити потреби та прагнення сучасних студентів.

У звіті Connected Student Report, підготовленому Salesforce.org, зазначається, що значна частина іспанських респондентів (34%) хочуть, щоб їхній університет запропонував їм персоналізований підхід, при цьому 51% з них очікують на це вже восени цього року. У звіті також відмічаються намагання іспанських університетів здійснити цифрову трансформацію. Більшість з них впроваджують технічні вдосконалення, зокрема 47% вважають пріоритетними інвестиції в технології, 45% приділяють увагу CRM-системам (Customer Relationship Management), а 40% зосереджують свої зусилля на аналізі даних в реальному часі. Проте більшість закладів майже не використовують інтегровані системи для спілкування зі студентами, що створює прогалини в послугах та довірі. Серед опитаних співробітників університетів 35% вважають, що вони не можуть ефективно виконувати свою роботу, оскільки використовують декілька платформ. Найближчими роками заклади зосереджуватимуть свої зусилля на цифровій трансформації, яка не лише об’єднає дані студентів в єдину систему, але й полегшить установам підтримку більш гнучкої системи навчання. Завдяки цій цифровій революції руйнуються фізичні бар’єри доступу та різко знижується вартість освітніх послуг. Студенти можуть вибирати престижні організації з будь-якої точки світу та отримувати навчання у гібридній та онлайн-мережі.

https://elpais.com/tecnologia/2021-10-29/transformacion-digital-hacia-una-nueva-experiencia-del-estudiante-universitario.html