Зміна парадигми співпраці ЄС з вищою освітою Африки

У зв’язку з тим, що 17-18 лютого 2022 року відбудеться саміт, на якому буде представлено нову багаторічну стратегічну угоду (2021-2027) між Африканським Союзом (АС) та Європейським Союзом (ЄС), дослідницькі університети надіслали політикам чіткий меседж те, що ключовим компонентом угоди має стати посилення співробітництва між африканськими і європейськими університетами.

Цю тезу було озвучено 22 листопада на віртуальній конференції на тему «Зміцнення африканського суспільства знань: до більш стійкого афро-європейського університетського партнерства».

В заході взяли участь керівники АС та ЄС, а також очільники університетів і науковці з обох континентів.

Учасники конференції розглянули декілька питань, зокрема, як державні дослідницькі університети можуть більш ефективно робити внески у формування африканського суспільства знань і що означає для університетів потреба у більш справедливому афро-європейському партнерстві.

Відбулись дискусії щодо зростаючої прихильності ЄС фінансувати програму “Афро-європейське співробітництво в галузі досліджень та інновацій” (African-European research and innovation collaboration), а також про необхідність для африканських країн збільшити свої інвестиції в дослідження та розробки.

Конференцію організували Альянс африканських дослідницьких університетів (ARUA), мережа з 16 дослідницьких університетів і Гільдія європейських дослідницьких університетів, яка об’єднує 21 університет.

Учасники конференції висунули п’ять ключових ідей та рекомендацій:

  • Значно посилити внутрішньоафриканське дослідницьке співробітництво через великі інвестиції в кластери передового досвіду в африканських університетах;
  • Створити синергію у фінансуванні досліджень, що включає:

– запровадження принципу відповідності національних державних коштів до інвестицій ЄС у дослідження;

– стимулювання ефективного поєднання інструментів фінансування ЄС, особливо Global Europe, Horizon Europe та Erasmus+;

– здійснення інтегральних інвестицій в дослідницьку інфраструктуру.

  • Підтримати розвиток потужної континентальної дослідницької політики та фінансування установ та агентств в Африці;
  • Розробити актуальну базу даних континентальної науки;
  • Використовувати та захищати принцип відкритої науки в афро-європейському дослідницькому співробітництві.

Детальніше – за посиланням: https://www.universityworldnews.com/post.php?story=20211125121118106