Визначення рівня підготовки фахівців за кошти державного бюджету є важливим питанням для урядів багатьох країн. Національна палата підприємців Республіки Казахстан (РК) “Атамекен” спільно з Міністерством освіти і науки РК втретє провела незалежну оцінку освітніх програм казахстанських вузів по 17 критеріям, враховуючи, в тому числі, відсоток працевлаштованих випускників та їх середню зарплату.
“На жаль, освітні програми задовольняють вимоги роботодавців всього на 32%. Понад 60 вищів РК готують майбутніх безробітних. Деякі ЗВО не намагаються дати якісну освіту, проте друкують дипломи і швидко заробляють на цьому гроші. Тому що є попит не на освіту, а на документ”, ‒ заявила дослідницька група.
В НПП “Атамекен” дійшли висновку, що освітні гранти (форма фінансування підготовки за державним замовленням) використовуються неефективно: спостерігається низький відсоток працевлаштування за спеціальностями випускників освітнього і аграрного напрямків.
Наприклад, в 2018 році 2886 молодих фахівців закінчили вуз за напрямом “Освіта” на основі державного гранту. Однак тільки 1010 випускників (35%) працевлаштувалися за фахом, 1255 (43%) не працюють за фахом, 621 (22%) випускник зовсім не працює. Якщо взяти усереднену вартість навчання за рік – 350 тис. тенге, то вийде, що за напрямом “Освіта” ‒ 2,6 млрд. тенге, з аграрного напрямку ‒ 2 млрд. тенге держава вклала неефективно”, ‒ йдеться в дослідженні.
Така ж тенденція спостерігається і у випускників платних відділень, з чого дослідники роблять висновок, що проводиться недостатня професійна орієнтація випускників шкіл, неефективна агітаційна робота з випускниками та їх батьками, а також відсутній взаємозв’язок школи і вишу.
Національна палата підприємців “Атамеке” ініціювала внесення змін до правил розподілу грантів: якщо ЗВО перебуває в нижніх рядках рейтингу, комісія має право відмовити такому закладу в отриманні права навчати за держзамовленням”, ‒ відзначили в палаті.