Світова освітня система отримала надзвичайний урок – COVID-19 спровокував найбільший в історії експеримент з масового дистанційного навчання. Результати загальноосвітньої підготовки безпосередньо впливають на розвиток вищої освіти та науки, тому на сьогодні в суспільстві є суттєві занепокоєння щодо стану навчання та рівня знань, які учні отримують в онлайн-режимі.
У своїй статті автори Li-Kai Chen, Emma Dorn, Jimmy Sarakatsannis, Anna Wiesinger1 розглядають вплив дистанційної освіти на навчання з точки зору педагогів, які щоденно стикаються з результатами такого навчання. І хоча у всьому світі існують різні стилі та стандарти освіти, всі вчителі погоджуються – комп’ютер не замінить класну кімнату.
Автори провели опитування педагогів з восьми країн – Австралії, Канади, Китаю, Франції, Німеччини, Японії, Великобританії і США – про ефективність дистанційної освіти у зв’язку із закриттям навчальних закладів та отримали середній бал близько п’яти з десяти можливих. Особливо низькі оцінки демонстрували Японія та США, де майже 60% респондентів оцінили ефективність дистанційної освіти від одного до трьох. Все ж це краще, ніж взагалі пропускати заняття. Водночас дослідники звернули увагу на необхідність врахування як рівня соціально-економічного розвитку країн, так і особливостей окремих систем освіти в межах названих держав.
Хоча з моменту початку пандемії якість і системи підтримки дистанційного навчання, ймовірно, покращились, результати ще одного дослідження, оприлюднені авторами Emma Dorn, Bryan Hancock, Jimmy Sarakatsannis, and Ellen Viruleg2, свідчать, що здобувачі освіти заплатили високу ціну за обмеження в особистих контактах при отриманні знань. До того ж з’являються нові докази, що стрес та ізоляція при онлайн-навчанні сприяють появі проблем з психічним здоров’ям серед молоді.
Звісно, дистанційне навчання покращилось завдяки обміну досвідом, який отримали заклади освіти. Але як допомогти тим учням, для яких проблемами є складнощі з навчанням, ізоляція або нестача ресурсів. Прогалини в освіті суттєво залежать від пропущених занять і тому спостерігається значне зниження підсумкових результатів. Станом на осінь 2020 р. автори дослідження спрогнозували, що до кінця поточного навчального року учні матимуть затримку в засвоєнні матеріалу в середньому від п’яти до дев’яти місяців навчання. Станом на весну 2021 р. прогнозний час щодо такого відставання дещо скоротився і в середньому складає 2 місяці. На жаль, неможливо точно визначити реальну затримку в засвоєнні матеріалу, скоріш за все вона буде більшою. Такі втрати знань суттєво змінять результати випускних екзаменів, а це означає суттєвий вплив на чисельність вступників до закладів вищої освіти і рівень їх підготовки.
Якщо не вирішити окреслену проблему, втрата знань і зниження відвідуваності шкіл, ймовірно, призведе до значних затримок у досягненні мети сталого розвитку ООН по забезпеченню загальної початкової і середньої освіти до 2030 року.
Окремо варто врахувати втрати економіки через недостатнє надходження кваліфікованих людських ресурсів до високоінтелектуальних промислових і наукових галузей. Уряд, фонди та шкільні округи США спільно реалізують національну ініціативу по створенню програм літнього навчання для кожного американського учня, який потребує цього у 2021 році.
Системи освіти у всьому світі знаходяться в критичній точці зламу. Війна за таланти посилюється. Є певні шляхи покращення ситуації, які заклади вищої освіти можуть запозичити у середньої школи, з точки зору збереження рівня підготовки без подовжуення тривалості навчального року. Зокрема, це залучення старшокурсників на допомогу студентам молодших курсів – «парарепетиторство», створення «груп подовженого дня» – своєрідних гуртків для додаткового вивчення необхідних предметів та «літні табори» або «школи на канікулах». Досвід світової пандемії засвідчив – для досягнення позитивного результату важливо швидко запроваджувати зміни та мобілізуватися, знаходити підходи та засоби вирішення нових викликів і досягнення амбітних цілей.