Стан інтернаціоналізації вищої освіти після COVID

Пандемія COVID-19 суттєво порушила освітні системи в усьому світі; Світовий банк, ЮНЕСКО та ЮНІСЕФ назвали її наслідки «найбільшою освітньою кризою в історії». 

Основні завдання вищої освіти – викладання, дослідження та служіння суспільству –– зазнали значного впливу і потребували швидкої реакції від усіх зацікавлених сторін. Особливо сильно постраждала інтернаціоналізація вищої освіти

Глобальна зв’язність, якій сприяє інтернаціоналізація, увійшла у конфлікт із заходами по стримуванню поширення вірусу. Таким чином, виклики інтернаціоналізації через глобальну пандемію були як широкими, так і глибокими. 

Системи та заклади вищої освіти в усьому світі зазнали впливу цих викликів і по-різному реагували на них, але існують спільні тенденції. Їх викладено e нещодавньому оприлюдненому щоквартальному спеціальному випуску про інтернаціоналізацію вищої освіти під час пандемії в глобальній та порівняльній перспективі – Special Issue on Internationalisation of Higher Education in Pandemic Time in a Global and Comparative Perspective. У ньому об’єднані дослідження загальних та конкретних проблем інтернаціоналізації з регіонів усього світу. Сукупність статей висвітлює низку викликів і відповідей інституційних і національних учасників глобального ринку освітніх послуг і  формуються «нові норми». 

Академічна (не)мобільність 

Академічна мобільність студентів і співробітників, найпоширеніший аспект інтернаціоналізації, швидко скоротилася, причомі деякі країни постраждали більше за інших. Незважаючи на відмінності, у всіх регіонах світу пандемія призвела до «знерухомлення». 

Широко поширені обмеження на міжнародні поїздки порушили фізичне переміщення студентів і викладачів через кордони. 

Загалом, наслідки пандемії більш очевидні та значні у країнах, які традиційно приваблюють багатьох іноземних студентів, як-от Австралія, Велика Британія та США. Зменшення кількості може бути пов’язано з поєднанням індивідуальних змін у перевагах та впливом національної політики на вибір місця навчання. 

Переосмислення стратегій інтернаціоналізації 

Хоча порушення фізичної міжнародної академічної мобільності були значними, вплив пандемії виявився більш глибоким. ЗВО зіткнулися з серйозними фінансовими проблемами, порушеннями в науково-педагогічній діяльності, скороченням загального набору та перевантаженістю персоналу. 

Інститути скористалися можливістю переосмислити велику значення мобільності та розширити інтернаціоналізацію від  діяльності, що обмежується винятково міжнародним офісом, до комплексної діяльності, інтегрованої в інституційну місію ЗВО.  

Все більшого значення набуває співробітництво у сфері вищої освіти. В Європі пандемія, схоже, викликала негайні наслідки щодо виконання стратегії інтернаціоналізації і збільшила розрив між стратегією та її впровадженням, тоді як участь у мережі стала інструментом для вирішення проблем, що виникли, та підтримки стратегічної адаптації. 

У Великій Британії для підтримки іноземних студентів у своїй країн університети і коледжі використовували закордонні кампуси своїх партнерів та онлайн-провайдерів. 

Розширення віртуальної мобільності дозволило багатьом студентам насолоджуватися перевагами міжнародної освіти без великих витрат. Дані з Китаю свідчать про те, що студенти цінують гнучкість та економічні переваги віртуальної мобільності і що такі програми залишаються актуальними і у постковідний час. Все ж спад мобільності з Китаю, найбільшої країни-відправника іноземних студентів, може мати серйозні глобальні наслідки для глобальної інтернаціоналізації. 

Старе проти нових норм 

Наслідки пандемії все ще вивчаються. Очікування повного повернення до «старої норми» є природнім, але малоймовірним. 

Проблеми, викликані пандемією COVID-19, змусили системи та установи вищої освіти спробувати нові підходи до інтернаціоналізації, які виходять за рамки мобільності. Це бажаний розвиток подій. 

Проте аналіз глобальних проблем у порівняльній перспективі також показав, що пандемія посилила нерівність між особами, установами та системами. Політики та інституційні лідери повинні остерігатися збереження нерівності у доступі до можливостей інтернаціоналізації. 

Джерело інформації 
https://www.universityworldnews.com/post.php?story=20220516172709867