Як вища освіта повинна реагувати на нову геополітичну динаміку?

За останнє десятиліття глобальний політичний баланс зазнав значних змін. Виникає питання, чи буде глобальна конкуренція між Сполученими Штатами, Китаєм та Європою й надалі залишатися еталоном для студентської мобільності? Чи зможе західноєвропейська модель вищої освіти, організована навколо Великої четвірки (Австралія, Канада, Великобританія та США), протистояти цим викликам? При цьому для міжнародної мобільності відзначаються чотири основні тенденції:

  1. Нові ініціативи для залучення студентів

Протягом останніх років у сфері вищої освіти та наукових досліджень з’явилися нові університетські центри в географічних районах, які зазнають фундаментальних змін (в Індо-Тихоокеанському регіоні, Африці на південь від Сахари та на Близькому Сході).

  1. Академічний і технологічний суверенітет

За останні п’ять років багато азіатських університетів увійшли в провідні міжнародні рейтинги університетів, залучаючи до себе все більше іноземних студентів. Наприклад, Китаю вдалося залучити 492 185 іноземних студентів, але 45% цих студентів приїжджають з азіатського континенту.

  1. Передача знань проти їх комерціалізації

Академічний і технологічний суверенітет також стикається з конкуренцією з боку зростаючого впливу великих Big Tech компаній. При цьому, зростає кількість студентів (600 мільйонів у всьому світі в 2040 році, наразі – 200 мільйонів), а також збільшується кількість годин онлайн-навчання та кількість нових робочих місць, пов’язаних з цифровою економікою.

  1. Нові виклики західноєвропейській парадигмі

Велика четвірка використала викладання англійською мовою як важіль привабливості. Водночас, країни Азії, Африки та Близького Сходу також вступили в гонку за англійську мову.

https://www.universityworldnews.com/post.php?story=20220208142502416