Останнє опитування Європейської комісії, проведене у 2018 році, показує, що зараз приблизно третина дослідників по всій Європі – жінки, однак цей показник може варіюватися від 53% жінок-дослідників у Північній Македонії до лише 26% у Чехії та Нідерландах. Статистика Європейського Союзу показує, що частка чоловіків і жінок серед науковців залишається приблизно рівною до рівня доктора філософії, а далі гендерне співвідношення різко змінюється.
ЄС намагається вирішити цю проблему за допомогою своєї політики фінансування. Запроваджуються нові ініціативи, спрямовані на забезпечення гендерної рівності, зокрема програма «Горизонт Європа» вимагає від усіх державних органів, дослідницьких організацій та університетів мати план з ґендерної рівності, щоб подати заявку на фінансування.
Це спонукало університети та їхні національні асоціації по всій Європі розробити власні плани з ґендерної рівності, а деякі заклади вищої освіти створили ради з гендерної рівності.
Такі зусилля доповнюють громадські ініціативи, які були створені протягом останніх 20 років для заохочення жінок до науки, такі як Femmes et Sciences у Франції, NaTE в Угорщині та Gender A Vda в Чехії.
Бар’єри для жінок у науці існують і поза межами кампусу. Локдауни під час пандемії COVID-19 непропорційно вплинули на жінок-дослідниць, оскільки від них очікувалость, що вони візьмуть на себе додаткові обов’язки з догляду за сім’єю.
Джерело інформації: https://www.universityworldnews.com/post.php?story=20230308122058943