Азіатський регіон
Азіатський регіон постає у світі як новий «глобальний науковий центр» з урахуванням того, що сукупний результат наукових досліджень східних країн становить близько 42%, а частка в світовій економіці – майже половину. Крім того, за останніми даними ОЕСР Азія – це найбільший постачальник іноземних студентів – 53% від загальної кількості. Лідером-постачальником серед країн регіону є КНР, Індія. Тільки на одну Великобританію приходиться 54% студентів з Азії, кожен
п’ятий – студент з КНР.
Офіційна політика в сфері вищої освіти в цілому спрямована на:
- гармонійне поєднання програми інтернаціоналізації вищої освіти «Супер Глобальні Університети» із заходами підтримки та збереження національної ідентичності. Програма спрямована на посилення співпраці японської університетської освіти та науки із закордонними лідерами галузі з метою виходу на глобальний рівень визнання (Японія, з 800 університетів 37 отримують фінансування за програмою).
- стрімке просування країни на міжнародному ринку освітніх послуг, інтернаціоналізацію та глобалізацію (Японія, Китай). При цьому, наприклад, Японія витрачає на освіту лише 3,5% від ВВП, тоді як інші країни-учасниці ОЕСР – 4,7%; США – 5,2%, Норвегія – 6,5%.
- розширення зовнішньої присутності університетів за кордоном (КНР), шляхом відкриття кампусів (філія університету КНР у США), центрів національної культури («куточки китайської культури»);
- створення в Південній Кореї спеціальних організацій для поліпшення внутрішнього і зовнішнього співробітництва у сфері ІТ. У Південній Кореї у сфері програмного забезпечення був створений спеціальний Комітет, який буде основою для побудови більш тісних зв’язків між університетами та компаніями як усередині країни, так і за кордоном.
Споживчий попит. Головними напрямами для навчання китайських студентів залишаються США (китайські громадяни разом з індійцями утворюють практично 45% міжнародних студентів США), Великобританія, Канада та Австралія. При виборі спеціальності «традиційно» популярними залишаються підприємництво, наука та техніка, інформаційні технології, що утворюють лідерську трійку. Наразі відбувається збільшення попиту на такі галузі як медіа, міжнародні відносини, мистецтво та дизайн. Бюджет китайських студентів на навчання складає від 200 до 500 тис. юанів. За даними дослідження 51% студентів, що навчаються за кордоном, не планують міграцію і виказали намір повернутися додому, 39% бажають деякий час попрацювати поза національними межами.
З іншої сторони, освіта в КНР користується значною популярністю серед студентів з інших країн (третя за популярністю країна світу). У 2014-2015 академічному році кількість іноземних студентів склала 377 054 чоловік, збільшившись на 5,77% у порівнянні з минулим роком. За статистикою 59% від загального числа іноземних студентів – з країн Азії. Топ-10 держав по кількості іноземних студентів у КНР очолює Південна Корея (біля 63 тис. чоловік). На другому і третьому місці – США і Таїланд, далі – Росія. Казахстан зайняв 9 позицію, забезпечив КНР до 12 тис. казахських студентів.
Наука та співпраця. Лідирує за показниками інноваційності у поточному періоді однозначно Японія, з «неординарним» винаходом. Результатом тривалих досліджень і розробок вчених став робот під назвою «Todai Robot Project», який успішно пройшов стандартні вступні іспити в японські ВНЗ з оцінками, вище середнього рівня.
Значні досягнення у сфері науки здобула КНР. Згідно Звіту ЮНЕСКО по науці зростання кількості публікацій у країні було стрімким – наукове виробництво подвоїлось за останні 5 років, склавши 20% від глобальної долі у минулому 2014 р. Для порівняння, 10 років потому частка КНР складала всього 5% світових видань.
Країни Азії розвивають партнерські відносини як у своєму регіоні, так і з іншими країнами світу. Виключення складає Японія, яка ослаблює регіональні зв’язки на користь більш активної взаємодії з країнами Заходу.
КНР разом із Нью-Йоркським технологічним інститутом запустили новий Медіа центр технологій при Університеті комунікацій (м. Пекін). У КНР також був запущений Глобальний інноваційний обмін – програма, спрямована на співпрацю з Вашингтонським університетом. Одночасно відновлюються партнерські відносини КНР з Новою Зеландією. Як результат – програма з надання аспірантських стипендій.
Висновки. Наряду з очевидними тенденціями до глобалізації та інтернаціоналізації країн Азії, поточний моніторинг ринку свідчить про наступні проблеми в сфері вищої освіти регіону:
- у КНР спостерігається конфлікт між «ідеологічним тиском» і цілями освіти, прагненням країни до прогресивного розвитку. Існує і проблема корупції в університетах.
- в Індії займаються вирішенням гендерних питань (створення ВНЗ нового зразку, де увага приділятиметься гендерним особливостям у сфері освіти), а також існують напружені відносини уряду з приватними вузами, яким було заборонено створювати кампуси за межами свого штату або за кордоном.
- у В’єтнамі можна побачити колізію між національними стандартами вищої освіти і можливостями університетів. Представники ВНЗ незадоволені і називають вимоги недосяжними.
- Японія шостий рік до ряду займає нижчі позиції в рейтингу за видатками на освіту (3,2% від ВВП). Спостерігається невідповідність її амбітної політики перетворення на світового лідера реальним можливостям. Також в Японії виникла тенденція негативного характеру, іменована японцями як «owahara». Суть полягає в тому, що багато компаній вимагають від аплікантів припинити пошук роботи в інших компаніях в обмін на неофіційне запрошення на роботу. Вже більше 60% університетів Японії отримали скарги студентів відносно такого явища.
За матеріалами Валерії Русскової