На початку листопада 2020 р. набрала юридичної сили проголошена раніше Політика Південно-Африканської Республіки щодо інтернаціоналізації вищої освіти.
Стратегія передбачає позиціонування південноафриканської системи вищої освіти для конкурентоспроможності у глобалізованому світі, а також підвищення якості освіти. Інші заявлені цілі – підвищення інтелектуального різноманіття у вищій освіті, сприяння суспільному благу та сприяння вирішенню глобальних викликів.
ЗВО повинні розробляти політику або стратегію інтернаціоналізації, в яких вони визначають конкретні цілі інтернаціоналізації. Потім вони інтегруються у трирічні цикли планування університетів.
Всі заклади повинні щорічно звітувати про свої досягнення перед Департаментом вищої освіти та підготовки Південної Африки. Роль цієї урядової установи полягає в тому, щоб сприяти та допомагати, а не здійснювати пряме управління.
Незважаючи на те, що політика надає ЗВО широкі повноваження щодо розробки моделі інтернаціоналізації, яка відповідає контексту та конкретним потребам закладів, певні аспекти не підлягають обговоренню:
- інтернаціоналізація навчальних програм, яка повинна вдосконалюватися в поєднанні з іншими імперативами перетворення навчальних програм, стає обов’язковою.
- ЗВО зобов’язані захищати права та інтереси як іноземних приїжджаючих студентів, так і місцевих, які їдуть навчатися закордон.
- сектор повинен пом’якшити ризики, пов’язані з інтернаціоналізацією. Наприклад, він зобов’язаний “вирішити проблему „відтоку мізків” і намагатись компенсувати її негативні наслідки” як за допомогою національної стратегії, так і інституційної політики.
Співпраця у сфері здобуття кваліфікацій регулюється, а існуюча практика присудження спільних ступенів у деяких вищих навчальних закладах Південної Африки в цілому підтверджується. Крім того, нова нормативно-правова база заохочує присвоєння спільних дипломів та послідовних кваліфікацій, але підтверджує, що подвійні ступені в країні залишаються забороненими.
Підлягають регулюванню також і всі програми співпраці, пропоновані ЗВО, вони повинні бути схвалені Радою з вищої освіти та Департаментом вищої освіти та підготовки Південної Африки.
Інноваційна політика концептуально спрямована на передовий міжнародний дискурс та інтегрує погляди кількох провідних експертів у цій галузі. Вона може підняти систему вищої освіти Південної Африки на провідні позиції, коли мова йде про просування інтернаціоналізації у країнах, що розвиваються. Чи вдасться повністю реалізувати цей потенціал, значною мірою буде залежати від стратегії впровадження даної системи.
Стратегія спонукає підтримувати установи, особливо ті, що перебувають у неблагополучному історичному стані, щоб вони були спроможні здійснити її впровадження. Співпраця між ЗВО є ключовим фактором, і надзвичайно важливо, щоб кожна установа розробляла конкретну модель фінансування, оскільки інтернаціоналізація повинна фінансуватися внутрішньо.
Політика забезпечує простір для інновацій та інтеграції на всіх рівнях цифрової мобільності і традиційних практик мобільності. Вона не лише забезпечує простір для інтернаціоналізації для приватних та державних установ, але також враховує негативний вплив комерціалізації на вищу освіту, що практикується під виглядом інтернаціоналізації.
Успіх політики інтернаціоналізації, однак, буде залежати від ходу її впровадження та нарощування потенціалу, що має відбуватися як на інституційному, так і на національному рівні.