Представництво має значення – зокрема у сфері освіти. Про це ще раз наголосило ЮНЕСКО у своєму нещодавно оприлюдненому Глобальному звіті про моніторинг освіти за 2020 рік під назвою Інклюзія та освіта: Все означає все (Global Education Monitoring Report 2020 Inclusion and Education: All means all), який містить дані про рівень участі у вищій освіті та інформацію про стипендії.
Питання про представництво – різноманітність – у вищій освіті проявляється в різних аспектах, включаючи доступ до освіти студентів, які перебувають у неблагополучному стані, які стикаються з безліччю перешкод у доступі до вищої освіти, включаючи інформаційні та мережеві бар’єри.
Недостатня участь у підготовці викладачів для вищих навчальних закладах – з точки зору залучення жінок та людей з обмеженими можливостями – призводить до зменшення кількості студенток та студентів з обмеженими можливостями, які присвятили себе викладацькій кар’єрі. Звіт показує, що все менше студентів з обмеженими можливостями здобувають університетську освіту, і ще менше таких випускників, які могли б стати викладачами.
Аналогічно, дефіцит жінок-викладачів наук та математики в країнах Африки на південь від Сахари є наслідком їх низького рівня представництва у цих галузях навчання у вищих навчальних закладах.
Але залишаються проблемою відповіді країн на справедливість та інклюзію. У звіті вказується, що лише 11% африканських країн сформулювали всеосяжну стратегію справедливості та залучення до вищої освіти.
Варто відзначити, що під час пандемії COVID-19 близько 40% країн із низьким та нижчим середнього рівнем доходу не вживали жодних заходів для підтримки студентів, які піддаються ризику ізоляції під час кризи.
У звіті зазначається, що загальна участь у вищій освіті в 2018 році досягла 224-х мільйонів, що еквівалентно валовому коефіцієнту охоплення 38%. Але рівень участі становив від 9% у країнах з низьким рівнем до 75% у країнах з високим рівнем доходу.
У всьому світі 19% студентів навчаються на програмах короткого циклу, 68% – на бакалаврських програмах, 11% – на магістерських та 1% – на докторських.
Шістдесят країн надавали навчальні та соціальні стипендії, впроваджували грантові програми; 45 мали програми кредитування студентів, а 40 – політику зниження плати за навчання.
50 найкращих постачальників стипендіальних програм у 2019 році запропонували близько 30 000 нових стипендій на 2020 рік.
Найбільшими державними постачальниками стипендій були Південна Африка, Російська Федерація, Великобританія, Туреччина, Єгипет, Індія, Німеччина та Японія.
Міжнародні організації, включаючи Верховний комісаріат ООН у справах біженців, Африканський союз, Європейський Союз та Світовий банк, також були помітними серед 25 найкращих.
Звіт рекомендує інклюзивну освіту для всіх студентів, незалежно від їхньої особистості та походження. Це вимагатиме від країн встановлення надійної законодавчої бази, що відповідає міжнародним зобов’язанням.