Африканські наукові установи активно підтримують відкритий доступ до досліджень, але все ж залишаються ключові питання про те, яким чином це може бути використано для підтримки майбутнього африканських вчених.
Провідний експерт з відкритого доступу, професор Кемерон Нейлон з Університету Куртіна, Австралія, зазначає, що кілька африканських установ, включаючи Кенійський університет та Університет Венди в Південній Африці, увійшли до 100 найкращих університетів світу, що використовують політику відкритого доступу до досліджень.
За його словами, дані свідчать, що вже налічується досить багато подібних європейських, латиноамериканських та азіатських установ, але їх переважає кількість африканських, які працюють краще з точки зору забезпечення відкритого доступу.
Статистика показує значне розширення відкритого доступу на африканському континенті, особливо за останні вісім-дев’ять років.
“За останні 10-15 років ми спостерігаємо перехід від рівня відкритого доступу близько 10%, до глобального рівня відкритого доступу близько 50%, 60% і 70%”, – зазначив професор Нейлон.
Але хоча окремі африканські держави розглядаються як приклад впровадження політики відкритого доступу, Національний науковий орган Південної Африки ASSAf попередив про невизначеність та необхідність прийняття подальших рішень щодо застосування законів про конфіденційність результатів досліджень.