З часів Першої промислової революції (приблизно 1800 р.) людство пережило кілька великих хвиль політичного, економічного, соціального, технологічного та екологічного розвитку. Ці основні хвилі розвитку стали називати 1.0, 2.0, 3.0 і 4.0 як спосіб класифікації головних поворотних моментів після Першої промислової революції.
Багато людей вважають, що зараз світ переживає четверту хвилю (4.0) розвитку. Таким чином, у четвертій хвилі Education 4.0 збігається з Globalization 4.0, Industry 4.0, Society 4.0, Web 4.0 і Environment 4.0. Ця широка система класифікації може служити корисною ментальною моделлю для внесення ясності в ключові фактори, що рушійно впливають на глобальний розвиток.
Globalization 4.0 характеризується гіперзв’язністю та швидким (або миттєвим) рухом товарів, капіталу, енергії, людей та інформації в результаті передових взаємопов’язаних ланцюгів постачання, транспортних систем, фінансових систем і систем зв’язку.
Industry 4.0 характеризується передовою інтеграцією цифрових, фізичних і біологічних систем, включаючи, серед іншого, штучний інтелект та інтерфейси людина-машина.
Society 4.0 характеризується розвитком нової гуманістичної системи цінностей і соціального договору, який ставить добробут людей і планети на перше місце і створює гіперінтелектуальні системи, які розвиваються спільно на службі людства і планети.
Web 4.0 (симбіотична мережа) характеризується як Інтернет речей, електронний простір, де люди та машини без зусиль взаємодіють за допомогою інтерфейсів ШІ та високоінтелектуальних систем самонавчання.
Environment 4.0 використовує новітні інновації, такі як блокчейн, аналітика великих даних, дрони, штучний інтелект та інші технології та процеси, щоб створити повністю циркулярну економіку, яка захищає та відновлює навколишнє середовище, усуває забруднення та викиди парникових газів, впроваджує відновлювану енергію в економіці та досягає Цілей сталого розвитку.
Environment 4.0 також несе з собою багато етичних проблем, пов’язаних, зокрема, з допоміжною еволюцією, екологічним відновленням і вимиранням видів.
Освіта 4.0
Використовуючи вищеописану систему класифікації, глобальна освіта увійшла до четвертої хвилі розвитку (Education 4.0) (приблизно з 2015 року до сьогодні).
В результаті масових і повсюдних змін, що відбуваються в політичній, економічній, соціальній, технологічній та екологічній сферах, четверта хвиля розвитку характеризується декількома взаємопов’язаними факторами, включаючи різноманітність, справедливість, інклюзивність, складність, невизначеність, ризик і гіпер- підключення.
В основі Education 4.0 лежать творче навчання, навчання протягом усього життя, міждисциплінарне навчання та персоналізоване навчання, орієнтоване на студента, засноване на гуманістичних цінностях.
Наприклад, ЮНЕСКО вважає, що вища освіта має переорієнтувати свою місію, бачення та цінності на три взаємопов’язані теми:
- необхідність розвитку міждисциплінарного та трансдисциплінарного викладання, навчання та дослідження;
- потреба стати повністю відкритими інституціями, зосереджуючись на різноманітності, справедливості, інклюзивності та гуманістичних цінностях;
- необхідність брати більш активну роль в житті суспільства шляхом партнерства з іншими інституціями для служіння інтересам загального блага.
Education 4.0 не може бути ізольована від змін, які відбуваються в усьому світі. На всіх рівнях освіта має бути більш гнучкою та динамічною, щоб реагувати на надзвичайні ситуації (наприклад, пандемію COVID-19), коли дистанційна освіта стала «вимушеним вибором», а не педагогічним варіантом.
Технологічні навички викладачів і студентів продовжують розвиватися навколо дистанційної освіти та навчальних онлайн-спільнот. Під час четвертої хвилі освітня політика, навчальні програми, педагогічні практики та практики оцінювання повинні відображати вимоги, можливості та реалії сучасної епохи.
Навчальні заклади мають соціальний обов’язок готувати студентів до суспільства та робочих місць майбутнього.
Студенти майбутнього повинні мати не лише фундаментальні знання, але й оволодіти навичками мислення вищого рівня, щоб вони були більш вправними у вирішенні найнагальніших світових проблем майбутнього.
Щоб досягти такого типу інституційної трансформації, освітні лідери повинні бути сміливими у своєму баченні та діях. Цей тип трансформації вимагає трансформаційного та інклюзивного мислення – мислення, яке краще підходить до реалій світу, що розвивається.
У міру того, як людство поглиблюється в 21-е століття, ставатиме все більш важливим, аби політична, економічна, соціальна, технологічна та екологічна сфери працювали більш гармонійно, щоб вирішити деякі з найбільш складних проблем, з якими стикається світ.
Завдяки кращому розумінню сил, що діють на світ, і відповідним чином регулюючи наші освітні системи, людство зможе краще створити більш стійку планету для майбутніх поколінь і, зрештою, більш процвітаюче та мирне майбутнє для всіх.
Наші освітні системи потребують стратегій для сприяння ефективним, ефективним і сталим змінам, трансформаціям і переходам, щоб пристосуватися до багатьох очікуваних і неочікуваних змін. Як ніколи важливо, щоб у таку епоху трансформаційного лідерства було почуто голоси студентів як майбутніх лідерів суспільства.
У світі, що дуже швидко змінюється, характеризується багатьма очікуваними та непередбаченими змінними, одна з головних ролей трансформаційного лідерства полягає у створенні шляхів певності в невизначені часи.
Майбутнє світу значною мірою буде залежати від того, чи прийме світ нове мислення, засноване на справедливості та правах на всіх рівнях (людини, тварин і навколишнього середовища), яке ставить добробут планети як головний пріоритет.
З цією метою освіта в четвертій хвилі відіграватиме вирішальну роль у сприянні інтеграції сталого розвитку в усьому світі.
Джерело інформації:
https://www.universityworldnews.com/post.php?story=20220706155955415