20 травня 2022 р. в Барселоні, Іспанія, завершилась Всесвітня конференція ЮНЕСКО з вищої освіти. Після проведення 120 круглих столів, п’яти заходів під керівництвом молоді і проголошення 86 доповідей була оприлюднена спільна «Дорожня карта до 2030 року», а також оголошена вимога усунути бар’єри, щоб зміни почали «впроваджуватись негайно».
Помічник Генерального директора ЮНЕСКО з питань освіти Стефанія Джанніні описала дорожню карту як документ «про наступні кроки для майбутнього та бачення, яке ми приносимо». Але все відбувалось з низкою застережень.
«Це робочий, живий документ; це не узгоджений підсумковий документ. Це не міждержавний процес», – пояснила вона.
Тож замість плану дій, узгодженого урядами, він являє собою синтез узгоджених пріоритетів, які керують майбутнім розвитком вищої освіти.
«Цьогорічна Всесвітня конференція з вищої освіти мала на меті спровокувати глобальні дебати та представити всі перспективи для побудови нового бачення, нового етапу для вищої освіти та університетів, щоб стати ядром нового, більш стійкого, мирного світу», – зазначила Джанніні. «Дорожня карта закликає до змін, до трансформації, до змін у мисленні та поведінці», – додала вона.
Вирішальні зміни необхідні, щоб зосередитися на «співробітництві замість конкуренції, різноманітністю замість одноманітності та гнучкому навчанні в порівнянні з традиційно добре структурованими, ієрархічними моделями освіти».
Але відкритість також є критичною. «Нам потрібна відкрита система вищої освіти, щоб будувати мости та сприяти партнерству в усьому світі».
Крім того, дорожня карта стосується не лише досягнення міжнародно узгодженого Порядку денного на період до 2030 року та його 17 цілей сталого розвитку (ЦСР) і 169 цілей, призначених для захисту планети та розбудови миру та процвітання, а й більш амбітного погляду на 2050 рік і «дуже далеко за межами обговорень, які відбувались протягом останніх кількох років».
Шість керівних принципів Дорожньої карти до 2030 року:
- Більше залучення та сприяння різноманітності.
- Академічна свобода, збалансована публічною підзвітністю.
- Дослідження, критичне мислення та творчість, що розкриває потенціал усіх видів наукової грамотності.
- Чесність та етика, «генеруючи новий вид громадянства» для майбутнього.
- Прихильність до сталості та соціальної відповідальності, динамічні відносини з громадою.
- Співпраця заради досконалості, а не конкуренція.
Вища освіта, підготовка, дослідження та соціальне залучення мають бути сформовані трьома місіями.
По-перше, освіта громадян у цьому столітті означає забезпечення їх здатності долати складні переговори – «одна з найскладніших і головних місій вищої освіти сьогодні».
По-друге, необхідний цілісний і гуманістичний підхід. Дослідження складності вимагає отримання знань за допомогою трансдисциплінарності, а не просто об’єднання різних компетенцій, як того вимагає міждисциплінарність, і це тягне за собою по’єднання природничих та гуманітарних наук.
По-третє, йдеться про соціальну заангажованість та етичну відповідальність.
«Звичайно, це дуже амбітна дорожня карта, але Барселона не ставить крапку. Конференція – це початок процесу».
У 2027 році на сесії «Барселона+5» будуть розглянуті результати реалізації дорожньої карти.
Дорожня карта до 2030 року підкріплюється багатими дослідженнями з 10 тем, підготовленими групами технічних експертів, у тому числі звітом Глобальної незалежної експертної групи ЮНЕСКО про університети та Порядком денним до 2030 року під назвою: «Дії, керовані знаннями: трансформація вищої освіти для глобальної стійкості» та «Переосмислення майбутнього вищої освіти: інсайти з процесу розробки сценарію до 2050 року».
Перший документ є настійним закликом до університетів відігравати набагато більш важливу роль у суспільній трансформації, необхідній для досягнення ЦСР та у вирішенні деяких із найбільших світових проблем.
Він також закликає ЗВО прийняти Порядок денний на період до 2030 року, зробивши стійкість і грамотність щодо ЦСР основною умовою для всіх викладачів і студентів, щоб зв’язати студентів із реальними проблемами та сприяти отримання ними вражаючого досвіду.
У звіті «Переосмислення майбутнього вищої освіти» передбачається чотири бажані сценарії розвитку вищої освіти до 2050 року, використовуючи загальне благо як візіонерську лінзу та соціальну справедливість як основу для підтримки ідеї доступних, інклюзивних та справедливих систем вищої освіти.
Це такі сценарії:
- Відкрита освіта
- Мережеві навчальні центри з підтримкою технологій
- Екологічно стійка вища освіта
- Вища освіта, орієнтована на розвиток.
Джерело інформації: https://www.universityworldnews.com/post.php?story=20220525095453173